Церква Святого Миколая | |
---|---|
![]() | |
50°22′54″ пн. ш. 24°00′33″ сх. д. / 50.381666666667° пн. ш. 24.009166666667° сх. д. | |
Тип | церква ![]() |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України ![]() |
Країна | ![]() |
Розташування | Белз ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |

Церква Святого Миколая, колишній костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії (Пречистої Богородиці) та монастир сестер-домініканок — сакральні споруди в Белзі (Львівська область, Україна). Пам'ятка мурованої архітектури доби бароко (1653). Діючий храм УГКЦ. Неподалік церкви до пожежі 1739 року була кафедральна церква св. Миколи.
Історія
Фундаторка — віленська каштелянова[1] Софія Ходкевич. Спочатку будівлі були дерев'яними, згоріли під час нападу татар 1647 року.
Дідич Моршина Александер Станіслав Белжецький записав дарчу грамоту для жіночого домініканського монастиря РКЦ у Белзі, який був забезпечений, зокрема, на його маєтностях у Моршині і Довгому. 1684 року монахині (вікарія Катажина Бушовська, субпріориса Вікторія Прусіновська та 3 консиліярки) погодились, щоб його вдова Зофія перенесла «запис» монастирю з відступлених кішинському старості Казімежеві Лабенцькому сіл Довге та Моршин на інші маєтності А. С. Белжецького.[2]
Після входження Галичини до складу імперії Габсбургів костел передано греко-католицькій громаді міста. До нього перенесли іконостас та окремі ікони розібраної дерев'яної церкви Святого Духа.
У 1944 році після виселення українців в УРСР Белз опинився за так званою лінією Керзона на польському боці, церкву знову переобладнали на римо-католицький костел. Після виселення поляків 1951 року храм закрили. За совітів пропав весь церковний вистрій і надзвичайно багатий парафіяльний архів, яким користувався історик Теофіль Коструба для написання своїх розвідок про Белз.
Дзвіниця — 1906 року, архітектор — Філемон Левицький.
Примітки
- ↑ дружина каштеляна
- ↑ Morszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 685. (пол.)
Джерела
- Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів : Літопис, 2004. — 96 с. — С. 58—69.
- Bełz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 129. (пол.) — S. 129—130. (пол.)
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |