Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (березень 2023)

Церква Святопокровська^[1][2][3] - офіційне відкриття і посвячення церкви Київського патріархату відбулося 04.10.1998 р. Владика і священнии освятили святий престол , відправили святкову літургію з нагоди храмового праздникав селі на честь Святої Покрови, ім'я якої буде носити церква в селі Пахиня.^[4]

В молитві взяли участь Тернопільсько-Кременецький Владика Іов, благочинний Ланівецького району отець Григорій Хом'як, отець з Шилів Ражоловський Петро і настоятель цієї церкви отець Володимир Баковський.

Церкву побудували на місці старої початкової школи. Ініціатором мати свою церкву був 66-річний Іван Антонович Дідик. З розумінням поставилися до цього голова райдерадміністрації В.Ф. Гладун, його заступник І.П. Ткачук, голова Лопушненської сільської ради В.І.Чумак.

Будівельними матеріалами допомогли: директор Ланівецького цукрового заводу В.Н.Кондратюк, начальник рай РБУ С.С.Шевчук, голови селянських спілок З.І.Железняк - "Колос", В.А.Ткачук - "Влащинецька", Й.А.Гасюк - голова агрофірми "Горинь", І.М. Гусар - ферма "Айова", В.Б. Яблонський - голова селянської спілки с. Шили, М.С. Богатюк - ім. Шевченка, І.В. Безкоровайний - "Вільне життя".

Першим настоятелем церкви був Володимир Баковський 04.10.1998 - 14.08.2005 , першим церковним старостою був Дідик Іван. Після В. Баковського настоятелем до початку 2007 року став Ігор Балюх. А з 2007 р. отець Роман Будола.

Біля церкви встановлено пам'ятний хрест, побудовано дзвіницю.^[4]

• Пахиня

1. ↑ Ред. колегія (голова) Яворський, Генадій (2008). Тернопільський енциклопедичний словник. Том 3, (П - Я) (укр.) . Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч". с. 39. ISBN 978-966-528-279-2.
2. ↑ Володимир Кравчук (стаття "Пахиня") (2011). Історія Лановеччини. Історико-краєзнавчий нарис (укр) . Тернопіль: Видавництво "Воля". с. 448.
3. ↑ Редакційна колегія: Василь Хомінець, Леонід Бицюра, Олег Боберський, Богдан Мельничук та ін. (2014). Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2 (укр) . Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф". с. 671. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
4. ↑ ^{а б} Кравчук, Володимир (2016). Пахиня - чарівна часточка Волині (укр.) . Збараж: "Рушник". с. 123—133.