Костел Преображення Господнього
Kościół Przemienienia Pańskiego
Костел Преображення Господнього з вулиці св. Яна
50°03′53″ пн. ш. 19°56′23″ сх. д. / 50.06472° пн. ш. 19.93972° сх. д. / 50.06472; 19.93972
Тип споруди	церква і piarist churchd
Розташування	Польща, Краків
Архітектор	Каспер Бажанка
Початок будівництва	1759
Кінець будівництва	1761
Стиль	бароко
Належність	католицька церква
Єпархія	Краківська архідієцезія
Стан	об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Адреса	Краків, вул. Піярська,2
Оригінальна назва	пол. Kościół Przemienienia Pańskiego
Епонім	Преображення Господнє
Церква Преображення Господнього (Краків) (Польща)
Церква Преображення Господнього у Вікісховищі

Костел Преображення Господнього (пол. Kościół Przemienienia Pańskiego) — діючий римо-католицький храм, який належить до сакрального комплексу з прилеглим до нього кляштору піаристів у Старому Місті Кракова, Польща. Пам'ятка архітектури місцевого значення^[2].

Піари прибули до Польщі з Моравії в 1642 році й за сприянням краківського воєводи Станіслава Любомирського частково оселилися у Кракові.

Костел Преображення Господнього був спроектований у стилі пізнього бароко з елементами рококо польським архітектором Каспером Бажанкою в 1718-1728 рр. Фасад розроблений італійським архітектором Франческом Плачіді в 1759-1761 рр.

Споруда побудована у формі прямокутника з одним нефом і боковими каплицями на взірець римського храму Іль-Джезу.  

Внутрішні стіни костелу прикрашені поліхромними фресками у техніці тромплей, які належать до римської школи бароко Андреа дель Поццо. Розписували споруду художники з Моравії — Франциско Екштайн і Юзеф Пільтц, які працювали у Кракові 1733 року. Франциско Екштайн також розписав технікою тромплей головний вівтар костелу і фрески на стелі головного нефу. 

Перед костелом розташоване погруддя Станіслава Конарського створений польським скульптором Тадеушем Блотницьким.

• 
  Інтер'єр.
• 
  Стеля.

• Інформація [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]

• Adamczewski J., 1992, Kraków od A do Z, Krajowa Agencja Wydawnicza Kraków, стр. 23, 133.