Цвелих Тамара Іванівна
Народилася	24 лютого 1910(1910-02-24) Кременчук
Померла	2010(2010) Україна
Громадянство	Російська імперія →  СРСР →  Україна

	Фотографія Тамари Цвелих з чоловіком А. Костенком. 1989 рік

Тама́ра Іва́нівна Цве́лих (Цве́ліх) (24 квітня 1910, Кременчук — 2010, Україна) — вчена-педагог, кандидат педагогічних наук (1949), фахівець з методики дошкільного виховання, засновниця наукової школи естетичного виховання. Дружина Анатоля Ілліча Костенка, мати трьох дітей, яким він став вітчимом^[1].

Народилася 24 квітня 1910 року в Кременчуці; походила з козацької родини.

Навчалася в Харківському, з 1932 — в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка, здобула кваліфікацію філолога. У 1937 році закінчила університет, здобула звання учителя середньої школи. Працювала в Пирогівській школі Київської області, потім — в.о. співробітниці з художнього виховання Київського обласного інституту вдосконалення вчителів.

Під час Другої світової війни евакуювалася до Курська. Після закінчення війни повернулася на територію України й у 1949 році успішно захистила дисертацію на тему: «Комсомольська підпільна організація „Молода гвардія“ і її значення для виховання радянської молоді» у спеціалізованій ученій раді Київського державного університету та здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

З 1951 по 1956 році Тамара Іванівна була головним редактором журналу «Дошкільне виховання», який розкривав теоретичні та практичні питання дошкільної освіти. Водночас працювала в Київському педагогічному інституті ім. О. М. Горького деканом педагогічного факультету й куратором групи. У тому ж інституті в той час працювали: Григорій Боришполець, Микола Даденков, Григорій Костюк, Дмитро Ніколенко та інші.

З 1956 року — наукова співробітниця НДІ педагогіки УРСР. Під її керівництвом відділ морально-естетичного виховання НДІ у 1964 році розробив «Орієнтовну програму з естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи». Вчена очолювала авторську групу розробки «Програми морального виховання учнів різних вікових груп». У 1970 році естетичний підрозділ в Інституті педагогіки отримав автономію, що відповідало очікуванням вченої. Працювала з видавництвом «Радянська школа» як авторка, рецензентка, редакторка, член редакційної ради. Протягом 1970—2000-х років ймовірно продовжувала працювати в Інституті педагогіки АПН України.

Померла в 2010 році на 100-му році життя.^[2] За іншими даними у 1992^[3].

Про вчену згадують як про людину, що «постійно самовдосконалювалась, була неординарною, володіла неперевершеним умінням зацікавити науковою творчістю». Учні та друзі згадують її як «привітну і доброзичливу, спілкування з якою заряджало доброю енергетикою».^[2]

До кола наукових інтересів та життєвих захоплень вченої входили: педагогіка і психологія, література, образотворче мистецтво, природа тощо. Як науковий керівник вчена підготувала близько чотирьох десятків кандидатів наук. Авторка тематичних статей у фаховій педагогічній періодиці.^[2] У 1964 році за її науковим керівництвом було вперше розроблено «Орієнтовну програму з естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи», яка за редакцією Л. Грекова перевидавалась у 1968 і 1971 році^[3].

У фондах Педагогічного музею України зберігають персональний комплекс матеріалів Цвелих Тамари Василівни — фотографії та друковані праці, документи, зокрема трудова книжка, дипломи, грамоти, посвідчення, медалі: всього 128 одиниць зберігання^[4].

• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
• Медаль «Ветеран праці»;
• «Відмінник просвіти СРСР»;
• Значок «Відмінник народної освіти УРСР»;
• Медаль «А. С. Макаренка»
• Медаль «За доблесну працю»^[4].

1. ↑ Наш земляк Анатолій Ілліч Костенко // Громадсько-політична газета про життя краю «Наша громада — єдина родина». — 2018. — № 17 (серпень). — С. 3.
2. ↑ ^{а б в} Біографія Т. І. Цвелих | (укр.). Процитовано 2 лютого 2025.
3. ↑ ^{а б} Діалог митців музично-педагогічної освіти України. Колективна монографія. Вип.1. / Науковий редактор В.Ф. Черкасов, доктор педагогічних наук, професор. — Бо Базен / Німеччина. AV Akademikerverlag. — 2024. — 326 с. — С. 9—10.
4. ↑ ^{а б} Рудницька Т. (23 березня 2020). До 110-річчя від дня народження Тамари Цвелих (1910–2010), української педагогині, засновниці наукової школи естетичного виховання | Педагогічний музей України (укр.). Процитовано 2 лютого 2025.

• Цвелих Тамара Іванівна // Педагогічний екскурс: персоналії, досвід, практика. Довідник / Укладачі: Крашеніннікова Т. В., Холод І. В., Негодченко О. П., Зав'ялов Д. І. — Дніпро: ВНПЗ «ДГУ», 2023 — С. 154—155. — 170 с.
• Міхно О. 110 років від дня народження Тамари Цвелих (1910–2010) / Педагогічний календар // Освіта і суспільство. — 2020. — № 4-5. — С. 10.

• Хлєбнікова Л. О. Обереги пам’яті: Тамара Іванівна Цвелих. Інститут педагогіки АПН України 80. — Київ: Педагогічна думка, 2006. — С. 415—419.
• Світла і щедра мудрість Учителя (до 100-річчя від дня народження Тамари Цвелих). Мистецтво та освіта. — 2012. — № 3. — С. 10, 15, 60—62.

• Бібліографія праць Цвелих Тамари Іванівни на сайті ДНПБУ ім. В.О.Сухомлинського
• Фотогалерея Цвелих Тамари Іванівни на сайті ДНПБУ ім. В.О.Сухомлинського