Христоф I
Народився	13 листопада 1453 Баден-Баден, Священна Римська імперія
Помер	19 квітня 1527 (73 роки) або 19 березня 1527(1527-03-19)[1] (73 роки) Гогенбаден, Баден-Баден, Священна Римська імперія
Поховання	Баден-Баден
Діяльність	правитель
Знання мов	німецька
Титул	маркграф
Рід	Церінгени
Батько	Charles I, Margrave of Baden-Badend
Мати	Catherine of Austriad
Брати, сестри	Margareta of Badend, Zimburg of Badend, Katharina of Badend, Albert, Margrave of Baden-Hachbergd і Frederick IV of Badend
У шлюбі з	Ottilie of Katzenelnbogend[2]
Діти	Беатріса Баденська[2], Jakob II of Badend, Bernhard III, Margrave of Baden-Badend, Philip I, Margrave of Badend, Ернст (маркграф Баден-Дурлаху), Sibylle of Badend, Rosine von Badend, Ottilie of Badend, Maria of Badend, Charles of Badend, Christoph of Badend, Rudolf von Badend, Wolfgang of Badend, Jean de Baded і Georges de Baded
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Христоф I (нім. Christoph I. von Baden; 13 листопада 1453 — 19 березня 1527) — маркграф Бадену в 1475—1515 роках. Розширив родинні володіння, але хвороба Христофа I наприкінці його життя призвела до їх розділу, що тривав до 1771 року.

Походив з династії Церінгенів. Старший син Карла I, маркграфа Бадену, та Катерини (доньки австрійського герцога Ернста Габсбурга). Народився 1453 року в Гогенбадені. Здобув шкільну освіту в Шпаєрі та Фрайбурзі. 1468 року разом з Ебергардом V, графом Вюртембергу, здійснив прощу до Єрусалима. 1469 року оженився з представницею впливового роду Катценельнбоген.

1474 року допомагав імператорові Фрідріху III в конфлікті з Карлом, герцогом Бургундії, щодо швейцарських кантонів. У 1475 році після смерті батька став маркграфом Бадену спільно з братом Альбрехтом. 1476 року останній отримав частину Бадену із замком Хахбергу. Фактично керував Баденом Христоф I.

З 1478 року брав участь у війнах з Францією на боці Гасбургів. Був призначений штатгальтером Люксембургу. За успішні дії отримав люксембурзький феод Узельденг.

1482 року домовився з братом про обмін його частки на щорічну пенсію. 1488 року після смерті Альбрехта маркграфство Баден-Хахберг повернулося до Бадену. 1489 року стає членом Швабського союзу. Христоф I намагався досягти мирних стосунків з Вюртембергом та Страсбурзьким єпископством, водночас розширити володіння за рахунок дрібних імперських лицарів.

1490 року підписав з Філіппом Церінгеном, маркграфом Хахберг-Заусенбергом, спадковий договір, за яким за відсутності спадкоємців один з них наслідує усі володіння другого. 1491 року стає кавалером ордена Золотого руна. 1492 року отримав від імператора феоди Родемахерн і Хасперінген.

До 1493 року отримав від Філіппа фон Хахберг-Заусенберга в управління його баденські феоди. 1495 року видав закон, яким сприяв виноградарству і виноробству. 1503 року після смерті Філіппа фон Хахберг-Заусенберга успадкував його володіння.

1511 року намагався заповісти усі володіння синові Філіппу. Проте більшість шляхти відмовилася затвердити це. Втім лише 1512 року Христоф I відмовився від цієї думки. Водночас стало швидко погіршуватися його здоров'я. 1515 року сини маркграфа — Філіпп, Бернгард і Ернст відсторонили батька, встановивши контроль над маркграфством. 1518 року Христофа було запроторено до замку Гогенбаден, де той перебував до своєї смерті 1527 року.

Дружина — Отілія, донька Філіппа Молодого фон Катценельнбоген.

Діти:

• Отілія (1470—1490), абатиса в Пфорцгаймі
• Якоб (1471—1511), архієпископ Трірський
• Марія (1473—1519), абатиса монастиря Ліхтенталь
• Бернгард (1474—1536), 1-й маркграф Баден-Бадену
• Карл (1476—1510), канонінік соборів Страсбургу і Тріра
• Христоф (1477—1508), канонік в Кельні
• Філіпп (1479—1533), маркграф Бадену
• Рудольф (1481—1532), канонік у Майнці, Кельні, Страсбурзі та Аугсбурзі
• Ернст (1482—1553), маркграф Баден-Пфорцгайму
• Вольфганг (1484—1522)
• Сибілла (1485—1518), дружина графа Філіппа III фон Ханау-Ліхтенберг
• Розіна (1487—1554), дружина: 1) графа Францп Вольфгангп фон Гогенцоллерна; 2) Йоганна фон Оу цу Вахендорфа
• Йоганн (д/н—1490)
• Беатріса (1492—1535), дружина пфальцграфа Йоганна II фон Зіммерн
• Георг (1493)

• Konrad Krimm: Markgraf Christoph I. von Baden. In: Reiner Rinker, Wilfried Setzler (Hrsg.): Die Geschichte Baden-Württembergs. Stuttgart 1986, ISBN 3-8062-0439-X, S. 102—114, 315
• Spätmittelalter am Oberrhein. Maler und Werkstätten 1450—1515. Stuttgart 2002, S. 445—451: Markgraf Christoph von Baden als Auftraggeber
• Fridolin Weber-Krebs: Die Markgrafen von Baden im Herzogtum Luxemburg (1487—1797). (= Beiträge zur Landes- und Kulturgeschichte. Band 6). Trier 2007, ISBN 978-3-933701-26-8.