село Христанівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Миргородський район |
Тер. громада | Лохвицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53060190420095874 |
Основні дані | |
Засноване | 1666 |
Населення | 164 |
Площа | 0,006 км² |
Густота населення | 27333,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37243 |
Телефонний код | +380 5356 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°17′43″ пн. ш. 33°21′59″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 33.36639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
148 м |
Водойми | Сула |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37200, Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Христані́вка — село в Україні, у Лохвицькій міській громаді Миргородського району Полтавської області. Населення становить 164 осіб. Входить до складу Лохвицької міської громади.
Географія
Село Христанівка знаходиться на правому березі річки Сула, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Васильки, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сенча, на протилежному березі — село Бодаква. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія
Христанівка входила до складу Сенчанської сотні Лубенського полку.
На 1666 рік у Христанівці 4 господарі орали на 2 волах. «Во дворе: Алифер Савин, Костка Трущенко, Васка Слепой, Якимка Рудой.»[1]
На 1732 рік в реєстрі Сенчанської сотні Лубенського полку було записано 13 козаків з Христанівки: «Яков Сопко атаман, Андрушко Олихверенко, Степан Олихверенко, Матвей Олихверенко, Тишко Цепенко, Андрей Игнатенко, Грицко Ларченко, Гаврило Кандиба, Хвеско Бабенко, Иван Ларченко, Панас Ларченко, Федор Димитриев под, Грицко Олихверенко отлучний»[2]
За даними на 1859 рік Христанівка була власницьким та козацьким селом (без церкви), у селі було 40 дворів, жіноче населення становило 128 осіб, а чоловіче 121 особу.[3]
У 1913 році у Христанівці зведено однокомплектну земську школу, фасад котрої був втілений за проектом Опанаса Сластіона.[4][5][6] Закинута будівля школи частково збереглася до наших днів. В одному крилі школи розташований Христанівський фельдшерсько-акушерський пункт.
Поблизу села (на північ та на захід) знаходяться два кургани, на даний момент розорані, відкриті архітектором Ткаченком О. М.
За переписом населення 12 січня 1989 року населення Христанівки становило 249 осіб: 121 чоловічої та 128 жіночої статі.[7]
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Васильківська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лохвицької міської громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лохвицького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області[9].
Природа
У заплавній частині річки Сули в околицях сіл Христанівка та Бодаква розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський» загальною площею 1705,2 га.[10][11]
Інфраструктура
Раніше між Христанівкою та Бодаквою був пором через Сулу. Станом на жовтень 1925 року технічний стан порому був дуже поганий, переїздити ним було дуже небезпечно. Громада Бодакви ухвалила не будувати нового порому, а збудувати місток, однак допомоги від влади так і не отримала, не зважаючи на неодноразові звернення про допомогу.[12]
Відомі люди
- Литвиненко-Волторніст Христина Дмитрівна (23 травня 1883 — 7 січня 1978, Миргород) — бандуристка та народна поетеса. Грамоти навчилася самотужки, була вільною слухачкою Миргородської художньо-промислової школи. Вийшли друком дві її збірки: 1958 — «Широким шляхом» та 1960 — «Степові квіти», складала пісні і вірші для дітей.[13]
Христанівка на відео й на телебаченні
- Книга UA. Враження тижня [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (З 2:00 по 4:36).
- Подорожні. Оксана Олійник [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.].
- Життя в селі. Толока 4 червня 2016 року. Прибираємо школу збудовану за проектом Сластіона у 1914 році.
- Порятунок модерну [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.]. ГромадськеТБ.Полтава.
Примітки
- ↑ МАЛОРОССИЙСКИЕ ПЕРЕПИСНЫЕ КНИГИ 1666 ГОДА. [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] Друга частина.
- ↑ Реєстр Сенчанської сотні 1732 року. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 12 червня 2013.
- ↑ Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1962. ст. 127
- ↑ Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ-початку ХХ ст. 2000. С. 201. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ СЛАСТЬОН Опанас Георгійович. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ Земські школи Лохвицького земства
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Полтавська область. 12 січня 1989 р. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}
: символ нерозривного пробілу в|title=
на позиції 84 (довідка) [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Указ Президента України від 11.12.2009 № 1042/2009 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником загальнодержавного значення «Христанівський». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 лютого 2012.
{{cite web}}
: символ нерозривного пробілу в|title=
на позиції 41 (довідка) - ↑ МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. НАКАЗ від 16 листопада 2011 року № 454 "Про затвердження Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський».[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ХОЧ НА КРИЛАХ ПЕРЕЛІТАЙ. Селянська правда. № 111, 04.10.1925, С.2. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020.
{{cite web}}
: символ нерозривного пробілу в|title=
на позиції 45 (довідка) - ↑ Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення. 2009. С. 214—215 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 2015-02-27 у Wayback Machine.]
Посилання
- УРЕ [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Карта топонімів та цікавих місць села Христанівка
- Сторінка у фейсбук
- Христанівка у блогах [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Христанівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |