Храм вогню (Agiary, перс. آتشکده [atashkadeh], آتشگاه [atashgah], در مهر Dar-e Mehr) — релігійна споруда, призначена для відправлення культу в зороастризмі.

Священний вогонь в зороастризмі (Атар) разом з чистою водою (Абан) є символом ритуального очищення, метою якого і є багато священних ритуалів зороастрійської релігії.

Культ вогню на території сучасного Ірану відомий як мінімум з часів давньоперсидської держави (зокрема, вівтарі зі священним вогнем описували Геродот та Страбон). Такі святилища зводилися на штучних пагорбах та ніколи не мали даху — це було пов'язано з уявленнями про те, що божество не може бути замкнено в приміщенні. Храми вогню як культові споруди з'явилися, як вважається, не раніше, ніж в IV столітті до н.е., при Селевкідах, і отримали особливого поширення в період правління династії Сасанідів.

Після арабського завоювання Персії багато храмів вогню були зруйновані або перетворені в мечеті, але деякі вціліли, а з XVIII століття почалося поступове їх відновлення в Індії (Udvada Atash Behram^[en], 1742), у XX столітті — в Ірані (Yezd Atash Behram^[en], 1934). Вища ступінь вогню — Вогонь перемоги, Atash Behram^[en].

Зараз Храми вогню (Dar-e Mehr) існують у Індії, Ірані, Азербайджані (Атешгях), США (Kamran Dar-e Mehr); руїни в Грузії (Атешга^[ka]) та Іраку (Qyzqapan).

• Boyce, Mary (1975), On the Zoroastrian Temple Cult of Fire, Journal of the American Oriental Society, Journal of the American Oriental Society, Vol. 95, No. 3, 95 (3): 454—465, doi:10.2307/599356, JSTOR 599356

• Вогню храми // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.