Храми Маріуполя

Хра́ми Маріуполя — перелік храмів та релігійних установ міста Маріуполь. Найбільшою групою з них є православні конфесії: Українська православна церква Московського патріархату та Православна церква України. Також у Маріуполі проживають мусульмани.

Християнство

Українська православна церква (Московський патріархат)

Назва	Адреса	Дата спорудження	Примітки
Свято-Микільський кафедральний собор	Кальміуська вулиця, 114
Храм святого рівноапостольного князя Володимира ^[1]	вул. Київська, 45		На честь Рівноапостольного, князя Київського Володимира
Свято-Миколаївський храм	просп. Нахімова, 37А
Собор Архистратига Михайла	вул. Воїнів-Визволителів, 3
Храм Святого Олександра Невського	вул. Савчука, 41	2017 ^[2]	На честь князя Олександра Невського
Храм Покрови Пресвятої Божої Матері	вул. Савчука, 41	2020 ^[3]^[4]	На честь Покрови Пресвятої Божої Матері
Свято-Троїцький храм	вул. Троїцька, 46

Православна церква України

Назва	Адреса	Дата спорудження	Примітки
Храм-каплиця Архистратига Михайла	вул. Нахімова	2019	На честь Архистратига Михайла. Присвячений загиблим правоохоронцям.
Храм святої княгині Ольги	проїзд Металургів, 215		На честь рівноапостольної, княгині Київської Ольги
Храм святого Петра Могили	просп. Нахімова, 3		На честь митрополита Київського Святого Петра Могили
Храм великомученика Пантелеймона	вул. Успенська, 5		На честь святого зцілювача Пантелеймона

Католицька церква

Назва	Зображення	Адреса	Координати	Дата спорудження	Архітектор	Примітки
Каплиця Матері Божої Ченстоховської^[5]		вул. Бестужева, 60		2003		РКЦ
Храм Преображення Господнього		вул. Грецька, 156		будується		УГКЦ

Протестантизм

Назва	Адреса	Примітки
Церква Христа Спасителя Євангельських християн-баптистів	Морський бульвар, 44	ЄХБ
Церква Євангельських християн-баптистів	вул. Карасівська, 22
Церква "Віфанія"	вул. Волочаєвська, 91	ЄХБ

Іслам

Назва	Зображення	Адреса	Координати	Дата спорудження	Архітектор	Примітки
Мечеть султана Сулеймана та Роксолани			47°4′38.23″ пн. ш. 37°31′8.6″ сх. д. / 47.0772861° пн. ш. 37.519056° сх. д. / 47.0772861; 37.519056	2005-2007

Колишні

Православні

Назва	Розташування	Короткі відомості
Катерининська (Грецька) церква	площа Визволення	Закладена Митрополитом Ігнатієм в 1780 році як соборна церква для грецького товариства в ім'я священномученика Харлампія. У 1786 році в Харлампіївській церкві був похований Митрополит Ігнатій. Після зведення у 1845 році Харлампіївського собору цей перший в Маріуполі християнський храм став називатися Катерининською церквою. У 1868 році її відремонтували, і по святах у ній відбувалася літургія грецькою мовою. У народі Катерининську церкву називали грецькою. Знесена в 1930-ті роки.
Харлампієвський собор	площа Визволення, на місці сучасного будинку ДТСААФ	Харлампієвська соборна церква була мала і тісна навіть для нечисленного населення Маріуполя XVIII століття, тому поруч з нею почали будувати нову. Споруджували її понад двадцять років. У 1845 році в центрі Маріуполя був освячений чудовий храм у візантійському стилі з трьох прибудов. Центральний боковий вівтар було зведено в ім'я великомученика Харлампія, від чого й весь собор став називатися Харлампіївський, правий — на честь Георгія Побідоносця, а лівий — був присвячений святителю Миколі, на згадку про запорізьку Свято-Миколаївську церкву. У 1891—1892 роках побудували нову дзвіницю і з'єднали її з церквою. Тепер Харлампіївський собор вміщував вже п'ять тисяч чоловік одночасно. Це було найбільше приміщення в історії Маріуполя. Харлампіївський собор став осередком майже всіх святинь і національних цінностей маріупольських греків. Зокрема, тут зберігалася чудотворна ікона Георгія-Переможця, ставилася, за переказами, до 1891 року. Собор знесений у 1930-ті роки.
Капличка	на перетині нинішніх проспекту Миру і вулиці Карла Маркса, біля Держбанку	Побудована за постановою міської думи в пам'ять порятунку 29 квітня 1891 року в Японії спадкоємця Олександра Олександровича (у майбутньому останнього російського царя Миколи II). На початку 1930-х років, коли по центральній вулиці Маріуполя прокладали трамвайну лінію в гавань Шмідта, капличку знесли.
Марії-Магдалинівська церква	Театральний сквер	Першу церкву на честь Марії Магдалини, закладену губернатором В. О. Чертковим, опечатали в 1891 році, а потім і розібрали. Але парафіяни вирішили цей храм відродити і почали збір пожертвувань. Тоді ж було визначено нове місце храму — Александровська площа (нині Театральний сквер). Однак фундамент нової Марії-Магдалинівської церкви заклали тільки через сім десятиліть — в 1862 році. Ще 35 років пішло на будівництво цього храму. Він був освячений у 1897 році. Тоді ж навколо храму був закладений сквер, що в наші дні став улюбленим місцем відпочинку маріупольців. У Марії-Магдалинівській церкві серед інших цінностей зберігалася запрестольна ікона Спасителя часів запорізьких козаків. Храм був знесений у першій половині 1930-х років. У 1960 році на місці Марії-Магдалинівської церкви було зведено будівлю драматичного театру.
Успенська церква	біля автовокзалу, на місці середньої школи № 36	Перебувала на Успенській площі Мар'їнки, колись окраїнного поселення Маріуполя. На сучасній карті Маріуполя ця площа позначена без назви. На ній розташований міжміський автовокзал. Закладена церква в 1780 році митрополитом Ігнатієм, але вже через 14 років вона занепала. Новий Успенський храм освятили в 1804 році, але і ця будівля виявилося недовговічною. Кілька десятиліть потому знесли другу будівлю і збудували третю, яку освятили у 1887 році. В Успенській церкві перебувала особливо шанована ікона Божої матері Одигітрії, вивезена греками із Криму. Вона вважалася чудотворною і віруючі йшли до неї з різних країв цілий рік, а до храмового свята 15 серпня збиралися десятки тисяч. Всі маріупольські храми були побудовані на кошти місцевих парафіян; крім Успенської церкви, яку звели виключно «на кошти притікаючих на поклоніння». Риза ікони Божої матері Одигітрії була "… вишита з перлів, місцями перли рідкісної величини, і обсипана діамантами, алмазами та іншими дорогоцінними каменями — свідчить старовинне джерело і повідомляє про цю ризу: «Прочани жертвують, крім грошей, безліч коштовних речей, наприклад, каблучок, сережок, золотих і срібних монет, браслети і інше, які тут же на ікону і вішаються. Зібрані таким чином речі продавалися, а камені залишалися, і з цих каменів черниці вишили багатющу ризу». На місці висадженої у повітря Успенської церкви в 1936 році була побудована середня школа № 36.
Храм Різдва Богородиці	в кінці вулиці Артема	Храм заклали в 1780 році переселенці з кримського Карасу-Базару. Церква Різдва Богородиці знаходилася в кінці Таганрозької вулиці (пізніше вул. Артема) на Спасо-Дем'янській площі (після 1917 року площа втратила своє найменування, а нині і зовсім зникає). Стіни і дзвіниця цього храму були із червоної цегли, а купол дерев'яний. Особливо шанованої була в цьому храмі ікона Косьми і Дем'яна, вивезена греками із Криму при переселенні. Не менш шанували парафіяни й ікону св. Параскеви, якій приписувалися чудодійні властивості. У церкві Різдва Пресвятої Богородиці хрестили А. І. Куїнджі, який став згодом видатним художником-пейзажистом. Тут же в 1875 році Архип Іванович вінчався з Вірою Леонтіївна Кечеджі-Шаповаловою. У першому пункті свого заповіту А. І. Куїнджі записав: «Різдво-Богородичній церкві в м. Маріуполі, в якій я був хрещений, 10000 (10000 руб.) На школу мого імені». Знищений храм у 1937 році. Після знищення цього храму на цій же площі в 1937 році було зведено середню школу № 11.
Цвинтарна церква в ім'я Всіх Святих	Старий цвинтар	Була найменшою з усіх маріупольських храмів. Перебувала на старому кладовищі — нині закритому, Її, кам'яну з дерев'яним куполом, побудували на кошти колезького реєстратора Кирила Матвійовича Калера. Церква була холодною (не опалювалася), приходу не мала, і спочатку її приписали до Харламіївського собору, Пізніше тут по суботах проводилося богослужіння. Церква В ім'я всіх святих розділила сумну долю маріупольських православних храмів: в 1930-ті роки вона була знищена.
Єлено-Костянтинівська церква, Маріуполь або Церква на Слобідці	Слобідка, на місці нинішньої середньої школи № 37	Слобідка молодше Маріуполя більше ніж на 60 років. Вона виникла в 1840-ті роки «самобудом». Селилися тут відставні, солдати, чому в народі називали її Солдатської слобідкою. Міська влада вела вперту боротьбу з самозабудовникам, поки граф Воронцов не узаконив цю частину Маріуполя. Внаслідок запізнілого «визнання» Слобідки довгий час православного храму тут взагалі не було. Про церкви на Слобідці не згадується ні в книзі «Маріуполь і його околиці» (1892), ні в джерелах 1908 року. Мабуть, це був самий «молодий» з дореволюційних маріупольських православних храмів. Побудований він, очевидно, між 1908 і 1917 роками. За деякими відомостями слобідська церква називалася Олено-Костянтинівською. На місці знесеного храму в 1930-ті роки вибудувана середня школа № 37.

Інші

Назва	Розташування	Короткі відомості	Зображення
Римсько-католицький костьол	Італійська вулиця	Закладений після «найвищого» затвердження будови в Гатчині імператором Миколою I 15 листопада 1853 року, богослужіння почалися 18 жовтня 1860 року. Костьол перебував на розі Торгової й Італійської вулиць, у її будівництві брав участь юний Архип Куїнджі. Зараз на цьому місці перебуває будинок звичайної будівлі, у якому розміщається дитячий садок.
Молитовня єврейської громади (синагога)	Харлампіївська вулиця	Спочатку відкрита в 1864 році на Харлампіївській вулиці, однак в 70-х роках XIX сторіччя єврейське населення Маріуполя стрімко зростало, і синагоги на Харлампіївській було вже недостатньо, щоб задовольнити потреби віруючих. На початку 1880-х років єврейська громада купила двір з будівлями на Георгіївській вулиці. Відкриття другої молитовні відбулося в 1882 році. З відкриттям цього й інших єврейських молитовень синагога на Харлампіївській стала називатися головною. Але йшли роки, синагога на Георгіївській усе більше благоустроювалася й стала хоральною, тобто головною. Будівля хоральної синагоги (біля краєзнавчого музею) була зруйнована в 1990-х роках. Зберігся будинок синагоги на вулиці Миколаївській (будинок № 28). Зараз у ньому розташований дитячий садок швейної фабрики.

Див. також

Примітки

↑ Храм святого равноапостольного князя Владимира. saint-vladimir.church.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
↑ Лампада. Первая литургия в храме Александра Невского. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
↑ Донбасс Православный. Престольный праздник мариупольского Свято-Покровского собора. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
↑ Лампада. Собор Покрова Божией Матери. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
↑ МАРІУПОЛЬ (Домаха, Павловськ, Жданов). Каплиця Матері Божої Ченстоховської (2003). Донецька обл., міста | Костели і каплиці України. www.rkc.in.ua. Процитовано 25 квітня 2022.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храми Маріуполя

Храми Маріуполя [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Історія храмів(рос.)

[1] Храм святого равноапостольного князя Владимира. saint-vladimir.church.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.

[2] Лампада. Первая литургия в храме Александра Невского. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.

[3] Донбасс Православный. Престольный праздник мариупольского Свято-Покровского собора. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.

[4] Лампада. Собор Покрова Божией Матери. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.

[5] МАРІУПОЛЬ (Домаха, Павловськ, Жданов). Каплиця Матері Божої Ченстоховської (2003). Донецька обл., міста | Костели і каплиці України. www.rkc.in.ua. Процитовано 25 квітня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Статус версії сторінки

Зміст