Хотинський мирний договір | |
---|---|
![]() Підписання Хотинського мирного договору (1621) | |
Тип | мирна угода ![]() |
Підписано | 1621 ![]() |
Підписанти | Річ Посполита і Османська імперія ![]() |
![]() ![]() |
Хоти́нський ми́рний до́говір — укладений між Річчю Посполитою і Османською імперією (без участі козаків) після завершення Хотинської битви 1621 року.
Передумови

Цим договором покладено кінець польсько-турецькій війні 1620–1621 років (у якій брали участь й українські козаки) та встановлено кордон між Річчю Посполитою і Османською імперією на Дністрі.
Переважна більшість як українських, так і польських істориків вважає, що договір уклали 9 жовтня 1621 року в таборі під Хотином. Тільки польський тюрколог Даріуш Колодзєйчик запропонував розглядати процес укладення миру тяглим аж до 1624 року — до ратифікації миру королем Польщі. Таким чином мирне врегулювання, яке тривало півтора року, включає тимчасову угоду про перемир'я, укладену в таборі під Хотином, два султанських декрети від 12–21 лютого та 10 жовтня 1623 року, а також ратифікацію миру королем Польщі від 1 квітня 1624 року[1].
Перемовини
У щоденнику Яна Собеського зазначено, що підготовка до перемовин розпочалася ще в середині вересня. До табору з'єднаних польсько-литовсько-козацьких військ прибув гінець із листом від Великого візира Хусейна-паші і цей лист був відповіддю на послання гетьмана Ходкевича (зміст цього послання невідомий). Цей факт, на думку фахівчині з ранньомодерної дипломатії Тетяни Григор'євої, свідчить про те, що мирні перемовини були ініційовані не Османами, а саме з'єднаним військом. Про доволі сильну позицію Османів на перемовинах також свідчить їхня вимога до Речі Посполитої платити харач і факт проведення всіх переговорів не на нейстральній території, а у таборі Османського війська[2].
Чотири головні пункти перемовин:
- Питання належності та долі декількосх прикордонних замків. Воно не викликало труднощів, адже сторони вирішили призначити демаркаційну комісію, яка і мусила роз'язати всі суперечки.
- Вимога Великого визира покарати козаків за напади на території Османської імперії. Цей пункт традиційно уперся у глухий кут, адже поляки апелювали тим, що козаки лише відповідають на напади кримських татар.
- Воєнна кампанія великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського на Молдавію 1620 року. Теж закінчився безрезультатно.
- Вимога до Речі Посполитої сплачувати харач Османській імперії. Попри успішно відбиті атаки на полі бою, польсько-литовська делегація не змогла повністю відкинути пункт про сплату податку. Зрештою було домовлено сплатити його раз, але не включати пункт про харач до основного тексту угоди[3].
Фінальні домовленості
Османська імперія і Кримське ханство зобов'язалися не нападати на Україну й Річ Посполиту, а Річ Посполита віддавала Османській імперії чи її васалові Молдовському князівству Хотин і зобов'язалася припинити походи запорізьких козаків на Кримське ханство і Османську імперію.
Українське козацтво було покривджене цим договором і в подальшому готувало свої повстання проти Речі Посполитої.
Після укладення миру війська розташувались одне навпроти одного на полі бою (коронне — у формі орла з розпростертими крильми на чолі з Владиславом Вазою, вчорашні вороги — у формі півмісяця на чолі з султаном Османом ІІ) і стояли так близько години. Після цього султан подарував королевичу величезного слона та чудово вбраного коня, королевич — разом з прибраним конем 2 гармати відмінної роботи. Самійло Величко стверджував, що вояки обидвох сторін на прощання схилили одні перед одними голови.[4]
Примітки
- ↑ Григор’єва, 2010, с. 43-44.
- ↑ Григор’єва, 2010, с. 45-46.
- ↑ Григор’єва, 2010, с. 44-45.
- ↑ Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 310. ISBN 5-319-01072-9
Література
- В. І. Головченко. Хотинський мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією 1621 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- П. М. Сас. Хотинський договір (1621) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 423. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сас П. М. Укладення Хотинського мирного договору 1621 р [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Григор’єва, Тетяна. Укладення миру після Хотинської війни (1620–1621 рр.): спроба переоцінки досягнутих домовленостей // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2010. — С. 42—59.
Посилання
- Хотинський договір 1621 [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
![]() |
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про Османську імперію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з історії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |