Хесус Еррера Алонсо | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 5 лютого 1938 | |||||||||||||||||
Хіхон, Астурія | ||||||||||||||||||
Смерть | 20 жовтня 1962 (24 роки) | |||||||||||||||||
Ов'єдо, Asturias Provinced, Іспанія | ||||||||||||||||||
Зріст | 172 см | |||||||||||||||||
Прізвисько | Чус Еррера | |||||||||||||||||
Громадянство | Іспанія | |||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
1952–1954 1954–1956 |
«Оветенсе» «Реал Ов'єдо» | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Хесус Еррера Алонсо (ісп. Jesús Herrera Alonso; 5 лютого 1938, Хіхон, Іспанія — 20 жовтня 1962, Ов'єдо) — іспанський футболіст, нападник.
Спортивна кар'єра
Вихованець команди «Оветенсе». Футбольну майстерність продовжував відшліфовувати в молодіжній команді «Реала» (Ов'єдо). За основний склад дебютував у Сегунді у вісімнадцять років. Відіграв за команду з Ов'єдо два сезони.
Своєю грою привернув увагу керівництва мадридського «Реал». Перший матч за столичний клуб провів 14 вересня 1958 року проти «Лас-Пальмаса». Через тиждень відзначився першим забитим м'ячем за «Королівський клуб» (у ворота хіхонського «Спортінга»). Хесус Еррера був наймолодшим гравцем того складу, але тренерів Мігеля Муньйоса і Луїса Карнілью його гра цілком влаштовувала: у першому сезоні провів 25 матчів у чемпіонаті і кубку Іспанії.
В наступній Прімері був повноцінним гравцем атакувальної ланки, разом з Франсіско Хенто, Ференцем Пушкашем і Альфредо Ді Стефано. У першому матчі Кубка чемпіонів відзначився дублем у ворота люксембурзького «Женесса» (Еш)[1]. У наступному раунді забивав французькій «Ніцці», грав у першому матчі півфіналу проти «Барселони», але у двох останніх та вирішальних матчах його замінив бразилець Канаріо[en].
13 березня 1960 року зіграв у складі національної збірної. Товариський матч з італійцями у Барселоні завершився перемогою господарів (3:1). Останньою грою сезону 1959/60 став фінал національно кубка проти «Атлетіко» (0:2).
Сезон 1960/61 розпочався з участі в новому турнірі — Міжконтинентальному кубку. У першому матчі в Уругваї, який завершився внічию, грав Канаріо. А в Мадриді вийшов Хесус Еррера і забив один з п'яти голів у ворота «Пеньяроля» (5:1)[2]. За підсумком двох поєдинків мадридський «Реал» став першим володарем Міжконтинентального кубка.
У цьому сезоні втратив місце в основі; на поле здебільшого виходив бразилець Канаріо, а потім Хусто Техада (більш відомий по виступам за «Барселону»). Після півторарічного перебування у резерві був відправлений в оренду до «Реал Сосьєдада». З січня 1962 провів за команду з Сан-Себастьяна шість ігор, але це не допомогло зберегти місце у Прімері.
20 жовтня 1962 року помер від раку у Ов'єдо. На той час йому виповнилося 24 роки.
Батько Едуардо Еррера[en] («Ерреріта») — партнер легендарного Ісідро Лангари, найкращий бомбардир «Ов'єдо» в Прімері (118 голів). Провів шість матчів за збірну Іспанії. За «Ов'єдо» грали і його брати: Едуардо (1956/57, 3 матчі)[3] і Хосе Луїс (1965/66, 8 матчів)[4].
Досягнення
- Володар Міжконтинентального кубка: 1960
- Володар Кубка європейських чемпіонів: 1959-60
- Чемпіон Іспанії: 1960-61
Статистика
Статистика клубних виступів:
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Л | І | Г | І | Г | Т | І | Г | ||
1956/57 | «Реал» (Ов'єдо) | Д-2 | 33 | 9 | |||||
1957/58 | «Реал» (Ов'єдо) | Д-2 | 27 | 9 | |||||
1958/59 | «Реал» (Мадрид) | Д-1 | 19 | 8 | 6 | 1 | |||
1959/60 | «Реал» (Мадрид) | Д-1 | 25 | 7 | 9 | 3 | КЧ | 5 | 3 |
1960/61 | «Реал» (Мадрид) | Д-1 | 6 | 0 | 1 | 0 | МК КЧ |
1 1 |
1 0 |
1961/62 | «Реал Сосьєдад» | Д-1 | 6 | 2 | |||||
Усього за кар'єру | Д-1 Д-2 |
56 60 |
17 18 |
16 | 4 | 7 | 4 |
У збірній:
Іспанія: Антоні Рамальєтс, Ферран Олівелья, Хесус Гарай, Сігфрід Грасія, Жоан Сегарра (), Енрік Женсана (Марті Верхес, 46), Хесус Еррера, Еулохіо Мартінес, Альфредо Ді Стефано, Луїс Суарес, Франсіско Хенто.
Італія: Лоренцо Буффон, Джакомо Лозі, Беніто Сарті, Альфіо Фонтана, Серджо Червато, Умберто Коломбо, Бруно Ніколе, Джамп'єро Боніперті (), Серджіо Брігенті, Франсіско Лояконо (П'єрлуїджі Ронцон, 46), Джино Стаккіні.
Примітки
- ↑ Статистика виступів за «Реал» (Мадрид) (анг.) . BDFutbol.com. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Статистика гравців «Реала» в міжнародних клубних турнірах на сайті RSSSF [1] (англ.)
- ↑ Едуардо Еррера Алонсо (анг.) . BDFutbol.com. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Хосе Луїс Еррера Алонсо (анг.) . BDFutbol.com. Процитовано 14 січня 2018.
Посилання
- Профіль (анг.) . BDFutbol.com. Процитовано 14 січня 2018.
- Профіль (анг.) . EU-Football.info. Процитовано 14 січня 2018.
- Хесус Еррера Алонсо на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Хесус Еррера Алонсо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |