Під характеристи́чною фу́нкцією
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
випадкової величини
X
{\displaystyle X}
розуміють математичне сподівання випадкової величини
e
i
t
X
{\displaystyle e^{itX}}
:
ψ
(
t
)
=
M
(
e
i
t
X
)
(
1
)
{\displaystyle \psi (t)=M(e^{itX})\qquad (1)}
,
де
t
{\displaystyle t}
— дійсний параметр.
Якщо
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
— функція розподілу
X
{\displaystyle \!X}
, то
ψ
(
t
)
=
∫
−
∞
∞
e
i
t
x
d
F
(
x
)
{\displaystyle \psi (t)=\int _{-\infty }^{\infty }e^{itx}\,dF(x)}
У випадку дискретного розподілу
ψ
(
t
)
=
∑
k
=
0
∞
e
i
t
x
k
p
k
{\displaystyle \psi (t)=\sum _{k=0}^{\infty }e^{itx_{k}}\,p_{k}}
(ряд Фур'є з коефіцієнтами
p
k
{\displaystyle p_{k}}
). У випадку неперервного розподілу
ψ
(
t
)
=
∫
−
∞
∞
e
i
t
x
f
(
x
)
d
x
{\displaystyle \psi (t)=\int _{-\infty }^{\infty }e^{itx}\,f(x)dx\,\!}
(перетворення Фур'є )
Дискретні та абсолютно неперервні випадкові величини[ ред. | ред. код ]
Коли випадкова величина
X
{\displaystyle X}
дискретна , тобто
P
(
X
=
x
k
)
=
p
k
,
k
=
1
,
2
,
…
{\displaystyle \mathbb {P} (X=x_{k})=p_{k},\;k=1,2,\ldots }
, то
ϕ
X
(
t
)
=
∑
k
=
1
∞
e
i
t
x
k
p
k
{\displaystyle \phi _{X}(t)=\sum _{k=1}^{\infty }e^{itx_{k}}\,p_{k}}
.
Приклад. Нехай
X
{\displaystyle X}
має розподіл Бернуллі . Тоді
ϕ
X
(
t
)
=
e
i
t
⋅
1
⋅
p
+
e
i
t
⋅
0
⋅
q
=
p
e
i
t
+
q
{\displaystyle \phi _{X}(t)=e^{it\cdot 1}\cdot p+e^{it\cdot 0}\cdot q=pe^{it}+q}
.
ϕ
X
(
t
)
=
∫
−
∞
∞
e
i
t
x
f
X
(
x
)
d
x
{\displaystyle \phi _{X}(t)=\int \limits _{-\infty }^{\infty }e^{itx}\,f_{X}(x)\,dx}
.
Приклад. Нехай
X
∼
U
[
0
,
1
]
{\displaystyle X\sim U[0,1]}
має стандартний неперервний рівномірний розподіл . Тоді
ϕ
X
(
t
)
=
∫
0
1
e
i
t
x
⋅
1
d
x
=
e
i
t
x
i
t
|
0
1
=
e
i
t
−
1
i
t
{\displaystyle \phi _{X}(t)=\int \limits _{0}^{1}e^{itx}\cdot 1\,dx=\left.{\frac {e^{itx}}{it}}\right\vert _{0}^{1}={\frac {e^{it}-1}{it}}}
.
Для будь-якої характеристичної функції
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
ψ
(
0
)
=
1
|
ψ
(
t
)
|
≤
1
(
−
∞
<
t
<
∞
)
{\displaystyle \psi (0)=1\qquad |\psi (t)|\leq 1\qquad (-\infty <t<\infty )}
,
Якщо
Y
=
a
X
+
b
{\displaystyle Y=aX+b\;}
з константами
a
{\displaystyle a}
і
b
{\displaystyle b}
, то
ψ
Y
(
t
)
=
ψ
X
(
a
t
)
e
i
b
t
{\displaystyle \psi _{Y}(t)=\psi _{X}(at)e^{i\;b\;t}}
(
ψ
X
{\displaystyle \psi _{X}}
— характеристична функція
X
{\displaystyle X}
).
Якщо
X
{\displaystyle X}
є
n
{\displaystyle n}
раз диференційованою по
t
{\displaystyle t}
, то при
k
≤
n
{\displaystyle k\leq n}
ψ
(
k
)
(
0
)
=
i
k
M
X
k
.
{\displaystyle \psi ^{(k)}(0)=i^{k}MX^{k}.}
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
є рівномірно неперервною функцією на всьому просторі.
Якщо
X
1
,
…
,
X
n
{\displaystyle X_{1},\dots ,X_{n}}
- незалежні випадкові величини , та
a
1
,
…
,
a
n
{\displaystyle a_{1},\dots ,a_{n}}
- деякі константи, тоді
ψ
a
1
X
1
+
⋯
+
a
n
X
n
(
t
)
=
ψ
X
1
(
a
1
t
)
⋯
ψ
X
n
(
a
n
t
)
.
{\displaystyle \psi _{a_{1}X_{1}+\cdots +a_{n}X_{n}}(t)=\psi _{X_{1}}(a_{1}t)\cdots \psi _{X_{n}}(a_{n}t).}
Характеристична функція є самоспряженою :
ψ
ξ
(
−
t
)
=
ψ
−
ξ
(
t
)
=
ψ
ξ
(
t
)
¯
{\displaystyle \psi _{\xi }(-t)=\psi _{-\xi }(t)={\overline {\psi _{\xi }(t)}}}
Випадкова величина
ξ
{\displaystyle \xi }
є симетричною тоді і лише тоді коли характеристична функція
ψ
ξ
(
t
)
{\displaystyle \psi _{\xi }(t)}
є дійснозначною.
Нехай
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
— функція розподілу , а
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
— характеристична функція випадкової величиини
X
{\displaystyle X}
. Якщо
x
1
{\displaystyle x_{1}}
,
x
2
{\displaystyle x_{2}}
— точки неперервності
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
, то
F
(
x
2
)
−
F
(
x
1
)
=
1
2
π
lim
c
→
∞
∫
∞
∞
e
i
t
x
1
−
e
i
t
x
2
i
t
ψ
(
t
)
d
t
{\displaystyle F(x_{2})-F(x_{1})={1 \over {2\pi }}\lim _{c\to \infty }\int _{\infty }^{\infty }{{e^{itx_{1}}-e^{itx_{2}}} \over it}\ \psi (t)dt}
Якщо
X
{\displaystyle \!X}
— неперервна , а
f
(
x
)
{\displaystyle \!f(x)}
— густина
F
(
x
)
{\displaystyle \!F(x)}
, то спрощується
f
(
x
)
=
1
2
π
∫
∞
∞
e
i
t
x
ψ
(
t
)
d
t
{\displaystyle f(x)={1 \over {2\pi }}\int _{\infty }^{\infty }e^{itx}\psi (t)\;dt}
Таким чином, густина отримується з характеристичної функції зворотним перетворенням Фур'є .
з формули перетворення (рос. обращения ) випливає, що функція розподілу однозначно визначається її характеристичною функцією.
Якщо, наприклад, якимось чином для
X
{\displaystyle X}
отримано характеристичну функцію
e
i
a
t
−
σ
2
t
2
2
{\displaystyle e^{iat-{\sigma ^{2}t^{2} \over 2}}}
, то, згідно з теоремою єдиності і
X
∈
N
(
x
;
a
,
σ
)
{\displaystyle X\in N(x;a,\sigma )}
Гранична теорема для характеристичних функцій[ ред. | ред. код ]
Послідовність
{
F
(
x
)
}
{\displaystyle \left\{F(x)\right\}}
функцій розподілу називається збіжною в основному до функції розподілу
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
, якщо у всіх точках неперервності
lim
n
→
∞
F
n
(
x
)
=
F
(
x
)
{\displaystyle \lim _{n\to \infty }F_{n}(x)=F(x)}
У дискретному випадку збіжність в основному
F
n
(
x
)
{\displaystyle F_{n}(x)}
до
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
, означає, що відповідні функції збігаються:
p
k
n
→
p
k
{\displaystyle p_{k}^{n}\rightarrow p_{k}}
для всіх
k
{\displaystyle k}
.
У неперервному випадку для збіжності в основному випливає (якщо
f
n
(
x
)
{\displaystyle f_{n}(x)}
неперервні)
f
n
(
x
)
→
f
(
x
)
{\displaystyle f_{n}(x)\rightarrow f(x)}
для всіх
x
{\displaystyle \!x}
.
Якщо послідовність
{
F
n
(
x
)
}
{\displaystyle \left\{F_{n}(x)\right\}}
функції розподілу збігається в основному до функції розподілу
F
(
x
)
{\displaystyle {F(x)}}
, то послідовність відповідних характеристичних функцій
{
ψ
n
(
t
)
}
{\displaystyle \left\{\psi _{n}(t)\right\}}
збігається до
ψ
(
t
)
{\displaystyle {\psi (t)}}
— характеристичної функції
F
(
x
)
{\displaystyle {F(x)}}
. Ця збіжність рівномірна у кожному скінченному інтервалі .
Велике значення має зворотна теорема: якщо послідовність характеристичних функцій
{
ψ
n
(
t
)
}
{\displaystyle \left\{\psi _{n}(t)\right\}}
збігається до неперервної функції
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
, то послідовність відповідних функцій розподілу
{
F
n
(
x
)
}
{\displaystyle \left\{F_{n}(x)\right\}}
збігається до деякої функції розподілу
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
і
ψ
(
t
)
{\displaystyle \psi (t)}
є характеристичною функцією
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
).
У випадку дискретних випадкових величин , які можуть приймати лише значення
0
,
1
,
…
{\displaystyle 0,\;1,\;\ldots }
часто замість характеристичних функцій використовують твірні функції .
Нехай
p
k
{\displaystyle \!p_{k}}
є функцією ймовірностей деякої дискретної випадкової величини
X
{\displaystyle X}
вказаного типу, а
z
{\displaystyle z}
— комплексний параметр. Тоді
ϕ
(
t
)
=
∑
k
p
k
z
k
{\displaystyle \phi (t)=\sum _{k}p_{k}\;z^{k}}
називається твірною функцією випадкової величини
X
{\displaystyle X}
. Функція
ϕ
(
z
)
{\displaystyle \phi (z)}
— аналітична в
|
z
|
<
1
{\displaystyle |z|<1}
. Її границя при
z
→
e
i
t
{\displaystyle z\rightarrow e^{it}}
дає характеристичну функцію
F
(
x
)
{\displaystyle F(x)}
.
Твірні функції мають властивості, аналогічні властивостям характеристичних функцій.
Характеристичні функції багатомірних випадкових величин[ ред. | ред. код ]
Під характеристичною функцією
n
{\displaystyle n}
-мірної випадкової величини розуміють математичне сподівання величини
exp
∑
k
t
k
X
k
{\displaystyle \exp \sum _{k}t_{k}X_{k}}
:
ψ
(
t
1
,
…
,
t
n
)
=
M
exp
i
∑
k
n
t
k
X
k
{\displaystyle \psi (t_{1},\ldots ,t_{n})=M{\exp {i\sum _{k}^{n}t_{k}X_{k}}}}
,
де
t
1
,
.
.
.
,
{\displaystyle t_{1},...,}
,
t
n
{\displaystyle t_{n}}
— дійсні параметри.
Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика . — Київ : ВПЦ Київський університет , 2007. — 504 с.
Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей . — 6-е изд. — Москва : Наука , 1988. — 446 с.(рос.)
Гихман И. И. , Скороход А. В. , Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика . — Київ : Вища школа , 1988. — 436 с.(рос.)
Бронштейн И. Н. , Семендяев К. А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. — М.: Наука, 1980. — 976 с., ил.