Філадельфійська угода
Тип	угода[d]
Підписано	26 жовтня 1918
Підписанти	Томаш Гарріг Масарик і Жаткович Григорій

Філадельфійська угода — угода між першим президентом Чехословаччини Томашем Масариком та головою Американської народної ради угро-русинів Григорієм Жатковичем, укладена 26 жовтня 1918 року. Передбачала існування автономії русинів у складі федеративної Чехословацької республіки у випадку приєднання Закарпаття до ЧСР^[1][2].

Русинська спільнота на Закарпатті та за його межами, зокрема АНРУР, розглядала різні варіанти розвитку подій 1918—1919 року на Закарпатті: приєднання до Української Держави, утворення автономії в складі Угорщини або Чехословаччини, проголошення незалежності.

26 жовтня 1918 року Григорій Жаткович та Томаш Масарик підписали у Філадельфії угоду, за якою у разі вступу чехословацьких військ на Закарпаття та вираження народом згоди до Чехословаччини на засадах автономії буде приєднано Підкарпатську Русь.

З'їзд АНРУР 12 листопада 1918 року також підтримав варіант утворення автономії в складі Чехословаччини^[3].

Григорій Жаткович, крім того, виступив за ідею проведення плебісциту серед закарпатських емігрантів у США щодо цього питання. Він був проведений у грудні 1918 року. Під час плебісциту 55 тисяч політично активних русинів США висловили свою позицію: 67 % — за приєднання до Чехословаччини, 28 % — до УНР, 27 % — за повну незалежність, 9 % — за автономію в складі Угорщини. Ці результати пізніше надали Чехословаччині змогу виступити на Паризькій мирній конференції за приєднання Закарпаття до ЧСР^[1].

21 січня 1919 року Центральна Руська Народна Рада підтримала приєднання Закарпаття до УНР. Це суперечило планам ЧСР, тому війська Чехословаччини були введені на Закарпаття. 8 вересня 1919 року, відповідно до Сен-Жерменського мирного договору, Закарпаття увійшло до ЧСР як Підкарпатська Русь^[4][5][1].

• Американська народна рада угро-русинів
• Томаш Гарріг Масарик
• Підкарпатська Русь
• Українці в Чехословаччині (1918–1938)