Фріц Зенн
нім. Fritz Senn
Народився	1 січня 1928(1928-01-01) (96 років) Базель, Базель-Штадт, Швейцарія
Країна	Швейцарія
Діяльність	публіцист, філолог, літературознавець
Alma mater	Цюрихський університет
Галузь	літературознавство
Заклад	Цюрихський фонд Джеймса Джойса (1985—2022)
Науковий ступінь	Почесний доктор Кельнського університету (1972) Почесний доктор Цюрихського університету (1988) Почесний доктор Університетського коледжу Дубліна (2004)
Нагороди	Премія Фонду Макса Гайлінгера[de] (1972) Премія міста Цюриха імені Іоганна Якоба Бодмера (1998) Почесна золота медаль кантону Цюрих (2009) Премія Цюрихського фестивалю[de] (2014) Нагорода за видатні заслуги в ірландському зарубіжжі[en] (2023)
Особ. сторінка	joycefoundation.ch
Фріц Зенн у Вікісховищі

Фріц Зенн (нім. Fritz Senn; нар. 1 січня 1928, Базель, Базель-Штадт, Швейцарія) — швейцарський редактор і літературознавець, фахівець із творчості Джеймса Джойса.

Народився в Базелі, але з 1933 року ріс у Цюриху. Походив зі скромної родини: його батько був підсобним робітником, мати — прибиральницею^[1]. 1947 року склав іспит на атестат зрілості в цюрихській Оберреальшуле (нім. Oberrealschule Zürich; нині — Гімназія математики і природничих наук Кантональної школи Ремібюль^[de], нім. MNG Rämibühl Mathematisch-Naturwissenschaftliches Gymnasium)^[2]. Вивчав англійську мову в Цюрихському університеті, де викладач Генріх Штрауманн (нім. Heinrich Straumann) звернув його увагу на прозу Джеймса Джойса. Через сімейні причини не зміг завершити навчання^[3]. Довгі роки працював коректором у друкарні, потім з 1976 до 1982 року — редактором у цюрихському видавництві Diogenes^[de] («Діоген»)^[4][5].

Крім професійної діяльності, з початку 1950-х років самостійно вивчав творчість Джойса. 1962 року спільно з австралійсько-британським істориком і літературознавцем Клайвом Гартом заснував журнал A Wake Newslitter, що став платформою для професійного листування дослідників останнього, найскладнішого експериментального роману Джойса «Поминки за Фіннеганом». З 1963 по 1985 рік був європейським редактором журналу James Joyce Quarterly^[en], що видавався Університетом Талси^[en] (США)^[6]. 1967 року в науковому партнерстві з американськими літературознавцями Бернард Бенсток^[en] і Томасом Ф. Стейлі^[en] заснував Міжнародний симпозіум із Джеймса Джойса (англ. International James Joyce Symposium), який згодом проводив конференції кожні два роки^[6]. Укладач (спільно з німецьким літературознавцем і перекладачем Клаусом Райхертом^[de]) семитомного Франкфуртського зібрання творів Джойса (нім. Frankfurter James Joyce-Ausgabe), випущеного видавництвом Suhrkamp у 1969—1981 роках. З 1977 по 1982 рік — президент Міжнародного фонду Джеймса Джойса (англ. International James Joyce Foundation).

1982 року через сварку його безпосереднього начальника Герда Гаффманса (нім. Gerd Haffmanns) з керівництвом «Діогена» був змушений звільнитися з видавництва^[1]. З 1983 до 1985 року працював неповний робочий день на низькооплачуваній посаді редактора в новоствореному видавництві Haffmans^[de][4]. Для запобігання розпродажу цінної колекції та бібліотеки, зібраних Зенном за роки занять Джойсом^[4], 1985 року за підтримки Спілки швейцарських банків (нім. Schweizerische Bankgesellschaft, SBG, із 1998 року — UBS) та кантона Цюрих було засновано Цюрихський фонд Джеймса Джойса — нині найбільший у Європі тематичний архів, сховище документів, спеціалізовану бібліотеку, літературний музей і місце зустрічей дослідників і читацьких груп^[7]. Директором Фонду того ж року був призначений сам Зенн, який беззмінно пропрацював на цій посаді до 2022 року^[8].

Паралельно з видавничою та дослідницькою діяльністю Фріц Зенн протягом багатьох років працював ад'юнкт-професором на кафедрі англійської мови Цюрихського університету, де читав вступний курс з роману Джойса «Улісс»^[9]. У різні роки був запрошеним професором в Університеті штату Нью-Йорк у Буффало, Університеті штату Огайо, Гавайському, Делаверському та Індіанському університетах (США)^[10]. З 1996 до 2017 року входив до складу експертного журі гранту Асоціації перекладачів Цуга^[de][11].

Поза традиційним колом наукових занять розвиває засновані ним самим напівпародійні «дисципліни»: охлокінетику (нім. Ochlokinetik) — «веселу науку про людину як істоту, яка принципово стоїть на шляху в інших людей» (нім. fröhlichen Wissenschaft vom Menschen als einem Wesen, das den anderen grundsätzlich im Weg steht)^[12][13] — і тихоматику (нім. Tychomatik): «знання про суверенні махінації долі не на мою користь» (нім. Kunde vom souveränen Fummeln des Schicksals zu meinen Ungunsten)^[6].

• Почесний доктор Кельнського університету (1972)
• Почесний доктор Цюрихського університету (1988)
• Почесний доктор Університетського коледжу Дубліна (2004)^[14]

• Премія Фонду Макса Гайлінгера^[de] (1972)
• Премія міста Цюриха імені Йоганна Якоба Бодмера (1998)
• Почесна золота медаль кантону Цюрих (2009)^[15]
• Премія Цюрихського фестивалю^[de] (2014)^[16]
• Нагорода за видатні заслуги в ірландському зарубіжжі^[en] (2023)^[17]

• Senn, Fritz. Joyce’s dislocutions : Essays on reading as translation / J. P. Riquelme (ed.). — Балтимор : Johns Hopkins University Press, 1984. — ISBN 0801831350.
• Senn, Fritz. Nichts gegen Joyce. Joyce versus Nothing : Aufsätze 1959—1983 / Franz Cavigelli (Hrsg.). — Zürich : Haffmans Verlag, 1984. — ISBN 978-3-251-01110-0.
• Senn, Fritz. Inductive Scrutinies : Focus on Joyce / Christine O’Neill (ed.). — Дублін : Lilliput Press, 1995.
• Senn, Fritz. Nicht nur Nichts gegen Joyce : Aufsätze über Joyce und die Welt. 1969—1999 / Friedhelm Rathjen^[de] (Hrsg.). — Zürich : Haffmans Verlag, 1999.
• Senn, Fritz. Joycean Murmoirs : Fritz Senn on James Joyce / Christine O’Neill (ed.). — Dublin : Lilliput Press, 2007. — ISBN 978-1-84351-125-0.
  • Senn, Fritz. Zerrinnerungen : Fritz Senn zu James Joyce / Christine O’Neill (ed.) ; aus dem Englischen von Fritz Senn. — Zürich : Verlag Neue Zürcher Zeitung, 2007. — ISBN 978-3-03823-366-4.
• Senn, Fritz. Noch mehr über Joyce : Streiflichter. — Frankfurt am Main : Schöffling & Co., 2012. — ISBN 978-3-89561-333-3.
• Senn, Fritz. Ulysses Polytropos : Essays on James Joyce’s Ulysses by Fritz Senn / Frances Ilmberger (ed.). — Leiden ; Boston : Brill Academic Pub, 2022. — ISBN 978-90-04-51670-0.

• James Joyce Werke : Frankfurter Ausgabe in sieben Bänden / Fritz Senn, Klaus Reichert (Hrsg.). — Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 1969—1981.
• A Conceptual Guide to Finnegans Wake / Fritz Senn, Michael H. Begnal (eds.). — University Park : Pennsylvania State University Press, 1974. — ISBN 978-0-271-01132-5.
• Materialien zu James Joyces Ein Porträt des Künstlers als junger Mann / Fritz Senn, Klaus Reichert (Hrsg.). — Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 1975. — ISBN 978-3-518-00776-1.
• Das James Joyce Lesebuch / Fritz Senn (Hrsg.). — Zürich : Diogenes Verlag, 1979.
• «Die feine Art sich Feinde zu machen.» James Abbott McNeill Whistler im Streit mit Oscar Wilde & G.K.Chesterton. — Zürich : Haffmans Verlag, 1984. — In Szene gesetzt und übersetzt von Fritz Senn.
  • [Ditto]. — Leipzig : Reclam, 2013. — ISBN 978-3-86150-613-3.
• Finnegans Wake Deutsch : Gesammelte Annäherungen / Fritz Senn, Klaus Reichert (Hrsg.). — Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 1989. — ISBN 978-3-518-11524-4.

• A Collideorscape of Joyce : Festschrift^[de] for Fritz Senn / Ruth Frehner, Ursula Zeller (Hrsg.). — Dublin : Lilliput Press, 1998. — ISBN 1-901866-10-6.

• The Joycean Society : video, color, 53' / Directed by Dora García^[en] ; Introduced by Aaron Schuster. — Belgium, 2013.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фріц Зенн

• Бібліографія. Фріц Зенн // Німецька національна бібліотека
• Zürich James Joyce Foundation (Цюрихський фонд Джеймса Джойса. Офіційний сайт).
• Hermann, Thomas (17 січня 2008). Ein Suchender in Sachen Joyce. Christine O’Neill im Gespräch mit Fritz Senn. Neue Zürcher Zeitung.
• Bodmer, Thomas (29 лютого 2008). «Der Antrieb ist neugierige Unwissenheit». Fritz Senn gilt als der beste Leser, den James Joyce je gehabt hat. Tages-Anzeiger. Процитовано 7 липня 2023.
• «Zuschauen, wie die Sprache denkt.» Der Zürcher James-Joyce-Forscher Fritz Senn hat das Werk des grossen Iren auf unterschiedlichsten Wegen sondiert. Neue Zürcher Zeitung. 29 січня 2011. Процитовано 7 липня 2023.
• Hermann, Thomas (31 грудня 2011). «Die Kunst der köstlichen Eleganz». Der britische Romancier P. G. Wodehouse, gelesen mit Fritz Senn. Neue Zürcher Zeitung. Процитовано 7 липня 2023.
• Laudatio (привітання Зенна німецькому перекладачу Джойса Ульріху Блюменбаху^[de] з нагоди його нагородження Культурною премією міста Базеля^[de]). 2017. Процитовано 7 липня 2023.
• Schader, Angela (29 грудня 2017). Fritz Senn: «Bei Joyce darf man nicht allzu pompös sein». Neue Zürcher Zeitung. Процитовано 7 липня 2023.
• Fritz Senn: Wie viel Eigensinn verträgt eine Übersetzung? Hans Wollschläger und der «Ulysses». Neue Zürcher Zeitung. 20 жовтня 2018. Процитовано 7 липня 2023.