Фрідріх Шлегель
нім. Friedrich Schlegel
Народився	10 березня 1772(1772-03-10)[1][2][…] Ганновер, Священна Римська імперія[4][5][6]
Помер	12 січня 1829(1829-01-12)[1][2][…] (56 років) або 11 січня 1829(1829-01-11)[7] (56 років) Дрезден, Німецький союз[4] ·інсульт
Поховання	Старий католицький цвинтар (Дрезден)d
Країна	Ганноверське королівство  Брауншвейг-Люнебург[d]
Діяльність	філософ, перекладач, письменник, прозаїк-романіст, літературний критик, викладач університету, поет, редактор, історик, літературний теоретик, art theorist, мистецтвознавець
Alma mater	Геттінгенський університет
Заклад	Дрезденський технічний університет, Єнський університет і Кельнський університет
Мова творів	німецька
Жанр	есей
Конфесія	католицька церква
Батько	Johann Adolf Schlegeld
Брати, сестри	Август Вільгельм Шлегель[5]
У шлюбі з	Dorothea von Schlegeld[8][5] і Dorothea von Schlegeld[6]
Нагороди
Фрідріх Шлегель у Вікісховищі

Карл Вільгельм Фрідріх фон Шлегель (нім. Friedrich Schlegel; 10 березня 1772, Ганновер — 11 січень 1829, Дрезден) — німецький письменник, поет, критик, філософ, лінгвіст. Він і його старший брат Август Вільгельм Шлегель були головними теоретиками Єнського романтизму.

Фрідріх Шлегель народився в сім'ї пастора Йоганна Адольфа Шлегеля. За бажанням батьків готувався спочатку до торгової діяльності, потім в Лейпцигу вивчав право, нарешті взявся за вивчення філології разом з братом в Геттінгені. Головним предметом його зацікавлень були давні мови і література. Після закінчення курсу в університеті він оселився в Дрездені й попервах продовжував займатися старожитностями.

Захоплюючись творами Вінкельмана, який пояснив красу і значення грецького мистецтва і виклав у науковій формі її історію, він задумав зробити те ж саме для грецької поезії. У листопадовій книжці «Берлінського щомісячного журналу» за 1794 року він помістив статтю «Про школи грецької поезії», в якій ділив історію грецької поезії на 4 епохи: іонічну, коли переважав епос і панувало почуття природи, доричну — з переважанням лірики, що було переходом від натури до ідеалу, аттичну, коли ідеал був досягнутий у трагедії, та александрійську — епоху занепаду. Тут вперше Шлегель проявив свою здатність до влучних і яскравих характеристик.

У другій статті, надрукованій в тому самому журналі: «Про естетичні чесноти грецької комедії», він розбирає комедії Арістофана з історико-філологічного погляду. У наступній статті «Про межі прекрасного» він говорить про елементи прекрасного, спираючись на листи Шиллера про естетику.

Потім з'явилися його статті про комедії Арістофана і про становище і гідність грецької жінки. Стаття про те, як зображували грецьку натуру грецькі поети, має значення лише як підготовча робота до статті «Про Діотіми», що представляє характеристику грецьких жінок, наповнену перебільшеними похвалами грецьким поглядам на жінку х ідеалізацією гетер і випадами проти хибної соромливості сучасних жінок. Всі ці статті, незважаючи на необачність деяких суджень, мали ту заслугу, що розглядали мистецтво і поезію греків у зв'язку з їхніми життям та звичаями.

Вивчаючи старовину, Шлегель постійно звертався поглядом і до сучасності. Він виступав, наприклад, за те, щоб надати німецькій поезії такої ж досконалості, яку він знаходив у грецькій. Тому він наполягав на необхідності ґрунтовного і глибокого вивчення давньої поезії. Стаття «Про вивчення грецької поезії» (1796 рік) починається з різких випадів проти нової поезії, зокрема через те, що вона, на противагу давній, має штучне походження; тоді як грецька поезія, особливо трагедії Софокла, досягла на ґрунті натуралізму вищої волі, краси, об'єктивності та ідеальності. Історія грецької поезії є натуральною історією загальної поезії. Звідси природний висновок: щоб досягти досконалості грецької поезії, потрібно наслідувати грекам, але вміло, відрізняючи об'єктивне від домішок місцевого колориту.

• Шлегель, Фрідріх // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 723. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

• Шлегель Фрідріх // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 546. — ISBN 978-966-439-921-7.