|box_width=

Фрідріх Генріх Якобі
нім. Friedrich Heinrich Jacobi
Народження	25 січня 1743(1743-01-25) Дюссельдорф
Смерть	10 березня 1819(1819-03-10) (76 років) Мюнхен, Баварія
Поховання	Старий південний цвинтар
Громадянство (підданство)	Баварське королівство
Знання мов	німецька[1]
Ім'я при народженні	Фрідріх Генріх Якобі
Діяльність	богослов, прозаїк-романіст, викладач університету, письменник
Викладав	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Член	Ілюмінати, Баварська академія наук, Emkendorfer Kreisd і Прусська академія наук
Школа / Традиція	Німецька класична філософія
Основні інтереси	Релігія, метафізика, філософія моралі
Значні ідеї	Нігілізм
Зазнав впливу	Адам Сміт, Девід Г'юм, Бенедикт Спіноза, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, Йоганн Вольфганг фон Гете і Іммануїл Кант
Історичний період	Філософія 19 століття
Посада	таємний радник
Батько	Johann Konrad Jacobid
Брати, сестри	Johann Georg Jacobid і Marie Winckelmannd
У шлюбі з	Helene Elisabeth Jacobid
Діти	Johann Friedrich Jacobid, Carl Wigand Maximilian Jacobid і Clara von Clermontd
Автограф
Фрідріх Генріх Якобі у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Фрідріх Генріх Якобі (нім. Friedrich Heinrich Jacobi; 25 січня 1743, Дюссельдорф — 10 березня 1819, Мюнхен) — німецький філософ, молодший брат поета Йогана Георга Якобі.

Був членом, потім президентом Баварської академії наук. Знайомство з Віландом і Гете в 1771-1774 роках мало великий вплив на літературну діяльність Якобі. З 1782 року вів листування з Гаманом. У 1785 році Якобі опублікував «Листи про вчення Спінози», адресовані Мозесу Мендельсону. Ця книга, справивши величезний вплив на розвиток німецької філософії, зробила його відомим.

Свої релігійно-філософські погляди він спочатку намагався проводити в двох романах:

• «Woldemar» (Фленсбург, 1779 і Лейпциг, 1826) і
• «Eduard Allwills Briefsammlung» (Бреслау, 1781 і ЛПЦ., 1826).

У своїх філософських працях Якобі полемізує з раціоналістичними вченнями Канта, Фіхте і Шеллінга, залишаючись на ґрунті суворого теїзму. Джерелом пізнання зовнішнього світу Якобі вважає чуттєве сприйняття. Одного лише чистого розумопогляду не недостатньо для пізнання Бога, необхідна ще віра; як наше око, озброєне телескопом, розрізняє в туманному Чумацькому шляху небесні світила, так наш розум, озброєний вірою, робиться здатним пізнати божественне.

• Якобі Фрідріх Генріх [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2