Франциск Сарсе | |
---|---|
фр. Francisque Sarcey | |
Ім'я при народженні | фр. François Sarcey |
Народився | 8 жовтня 1827 Дурдан |
Помер | 16 травня 1899 (71 рік) Париж |
Поховання | Цвинтар Монмартр |
Громадянство | Франція |
Діяльність | журналіст, театральний критик, письменник, коментатор |
Відомий завдяки | письменник, публіцист, театральний критик |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Знання мов | французька[1][2] |
Заклад | Q117756542?[3] |
Членство | Ліга французької батьківщини |
Діти | Yvonne Sarceyd |
Автограф | |
Франци́ск Сарсе́ (фр. Francisque Sarcey; 8 жовтня 1827, — 16 травня 1899) — французький письменник, публіцист і театральний критик.
Життєпис
Народився у муніципалітеті Дурдан, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Ессонн, Франція.
Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі, деякий час був викладачем.
З 1860 року цілком віддається літературній і журналістській діяльності.
Будучи помірним лібералом, він у своїх судженнях про явища мистецтва керувався критерієм «здорового глузду», тобто писав так, як це було прийнятно і зрозуміло для середнього паризького буржуа. Як театральний критик, Ф. Сарсе дуже швидко посів одне з провідних місць. Він нерідко звеличував твори, що вирізнялися виключно зовнішніми ефектними положеннями, часто замовчуючи п'єси тих драматургів, які, цураючись штучних ефектів у побудові інтриги, намагалися дати більш поглиблену картину людських переживань і відносин. Захисник французьких комедійних традицій. Ф. Сарсе надмірно звеличував Е. Лабіша і Гандільйо, вважав Е. Скріба і В. Сарду чи не першими драматургами Франції, водночас залишився цілком чужим до нових віянь у галузі драматургії, пов'язаних з іменами Г. Ібсена, Л. Толстого, Г. Гауптмана та Г. Зудермана.
Помер у Парижі. Похований на цвинтарі Монмартр.
Основні твори
- Le nouveau seigneur de village (укр. Новий власник села, 1862);
- Le siege de Paris (укр. Облога Парижу, 1871);
- Etienne Moret (укр. Етьєн Море, 1876);
- Comédiens et comediennes (укр. Комедії і комедіанти, 1878—1884);
- Souvenirs de jeunesse (укр. Спогади молодості, 1884);
- Souvenirs d'âge mur (укр. Спогади вікового муру, 1892).
Джерела
- Літературна енциклопедія: Сарсе. (рос.)
Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Персей — 2005.