Франсеск Ашименіс
Народився	1330[2][1]  Жирона, Каталонія, Іспанія
Помер	квітень 1409[1]  Перпіньян
Країна	Каталонське князівство
Діяльність	ксьондз, філософ, письменник, єпископ
Alma mater	Університет Оксфорда
Знання мов	давньокаталанськаd[1], середньовічна латина, середньовічна арагонськаd і староокситанськаd
Напрямок	схоластика
Magnum opus	Llibre de les donesd, Lo Crestiàd, Llibre dels àngelsd, Scala Deid, Regiment de la cosa públicad, Ars praedicandi populod, Tractat d'usurad, De triplici statu mundid, Pastoraled, Summa theologicad, Vida de Jesucristd, Psalterium alias Laudatoriumd, Cercapoud, Tractat de avariciad, Liber sermonumd, Doctrina compendiosad і Lettersd
Посада	Bishops of the Ancient Diocese of Elnad і Латинський патріарх Єрусалиму
Конфесія	католицтво[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Франсеск Ашименіс (кат. Francesc Eiximenis; fɾənsɛsk əʃimɛnis) — каталонський письменник, францисканець XIV століття. Свого часу був досить знаменитим; його роботи читали знатні сучасники, серед яких королі Арагону Петро IV, Ян I і Мартін I, королева Марія де Луна, авіньйонський Папа Бенедикт XIII.

Франсеск Ашименіс народився приблизно в 1330 році, імовірно в Жироні. Став францисканцем в досить молодому віці, навчався в їхній школі. Пізніше продовжив навчання в Оксфордському і Паризькому університетах. У 1374 отримав титул магістра богослов'я в університеті Тулузи.

Повернувшись в Каталонію, знайшов популярність при дворі короля і барселонської та валенсійської шляхти своєю освіченістю. У 1382-1408 жив у Валенсії, де був консультантом місцевої влади. У 1391 організував «молитовні армії» в монастирях і обителях Валенсії. У 1397 і 1398 перейняв впорядкування двох хрестових походів валенсійців і мальорців проти мусульманських піратів у Північній Африці.

У 1408 Ашименіс взяв участь у Перпіньянському синоді, де авіньйонський папа Бенедикт XIII призначив його патріархом єрусалимським, а згодом і апостольським адміністратором Ельнскої єпархії (нині Перпіньянської).

Франсеск помер у Перпіньяні приблизно 23 квітня 1409 року.

• «Dotzè Llibre del Crestià. Part 1, Volum 1», Girona, Universitat, 2005, lxvii + 619 pp. (OFE, 1). Ed. by Xavier Renedo, Sadurní Martí et al.
• «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 1», Girona, Universitat, 1986, xxxviii+ 518 pp. (OFE, 3). Ed. by Curt Wittlin et al.
• «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 2», Girona, Universitat, 1987, 649 pp. (OFE, 4) Ed. by Curt Wittlin et al.

• [1] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Ed. by Curt Wittlin.
• [2] De Sant Miquel Arcàngel (5è tractat del Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Ed. by Curt Wittlin.
• [3] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Ed. by Curt Wittlin.
• [4] Àngels e demonis (Quart tractat del Llibre dels Àngels). Barcelona, Quaderns Crema, 2003. Ed. by Sadurní Martí.

• Llibres, mestres i sermons. Antologia de textos. Barcelona, Barcino, 2005. Ed. by David Guixeras and Xavier Renedo, 268 стар. [5]
• "Francesc Eiximenis. An Anthology. Barcelona/Woodbridge: Barcino/Tamesis, 2008. Transl. by Robert Hughes. [6]

• [7] Перша половина (главы 1-523) Terç del Crestià (BNC, ms. 457).
• [8] Llibre dels Àngels (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 86).
• [9] Vida de Jesucrist (BNC, mss. 459-460).
• [10] Scala Dei (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 88).

• [11] Primer del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1483).
• [12] First half (chapters 1-473) of the Dotzè del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1484).
• [13] Regiment de la cosa pública, (Valencia, Cristòfor Cofman, 1499).
• [14] Llibre dels àngels, (Barcelona, Joan Rosembach, 1494).
• [15] Llibre de les Dones, (Barcelona, Joan Rosembach, 1495).
• [16] Traducció castellana de la Vida de Jesucrist, (Granada, Meinard Ungut and Johannes Pegnitzer, 1496).
• [17]^{[недоступне посилання з травня 2019]} Translation into Spanish of the Llibre dels àngels (The title is Libro de los santos ángeles. Burgos, Fadrique de Basilea, 1490).
• [18] Pastorale (Barcelona, Pere Posa, 1495).
• [19] Scala Dei (Barcelona, Diego de Gumiel, 1494).

• [20] Переклад на іспанську Llibre dels Àngels (Назва La Natura Angélica. Alcalá de Henares, Miguel de Eguía, 1527).

• [21] Pastorale. Переклад на каталонську. Montserrat Martínez Checa's doctorate thesis (UAB, Bellaterra, 1994).
• [22] De triplici statu mundi (Edition by Albert Hauf).
• [23] Summa theologica (Edition by León Amorós, OFM).
• [24] Autograph letters (15.07.1392 und 12-03.1396. Edition by Sadurní Martí).
• [25] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Рэдактура Curt Wittlin).
• [26] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Рэдактура Curt Wittlin).
• [27] De Sant Miquel Arcàngel (Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Рэдактура Curt Wittlin).

• Francesc Eiximenis' закінчені праці (каталонською і латинською).

• Біографія на www.eiximenis.tk (кат.)
• Біографія на www.eiximenis.tk (ісп.)
• Інфармацыя пра Франсыска Ашыменіса на Narpan. (кат.)
• Información sobre Francesc Eiximenis на Universitat Oberta de Catalunya сайті каталонського університету. (кат.)
• Information about Francesc Eiximenis in the CulturCat website, that depends on the Generalitat de Catalunya. There are also versions available
• [28] (кат.)
• [29] (англ.)
• [30] (фр.)
• [31] (окситан.)
• "Francesc Eiximenis" на сайце Enciclopedia Franciscana Багато біографічних статей про Франсеска Ашименіса. (ісп.)

• Fray Francisco Eiximenis : Su significación religiosa, filosófico-moral, política y social, Tomás Carreras Artau's article in Annals de l'Institut d'Estudis Gironins 1 (1946). (ісп.)
• Perfil espiritual de Eiximenis Артыкул у Capuchin friar Nolasc del Molar у Revista de Girona 22 (1963). (ісп.)
• L’autocomprensione della comunità politica in Francesc Eiximenis, Paolo Evangelisti's article, у Enrahonar 42 (2009). (італ.)
• Orígenes del pactismo republicano, Стаття про Ашименіса від Salvador Giner (Прэзідэнт Institute of Catalan Studies), у El País (13.01.2010). (ісп.)

• Lluís Brines' doctorate thesis about Eiximenis' political and social thought. (кат.)