Фондові (фундушеві) маєтності (з пол. fundusz — фонд), у Великому Литовському князівстві та Польщі землі, подаровані державою або шляхтою Католицькій Церкві; на Гетьманщині у другій половині 17 й у 18 ст. землі, подаровані гетьманом або російським царем православним монастирям. Секуляризацію фондової маєтності на Лівобережжі проведено 1786; на Правобережжі російська влада конфіскувала їх 1841—44, перетворивши на державні так звані подуховні маєтності, прибутки з яких йшли на утримання духівництва.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Гурбик А. О. Фундушеві маєтності // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 340. — ISBN 978-966-00-1359-9.