Феріт Едґу | ||||
---|---|---|---|---|
Ferit Edgü | ||||
Народився | 24 лютого 1936[1][2] Стамбул | |||
Помер | 22 липня 2024 (88 років) | |||
Поховання | Ашіянd | |||
Підданство | Туреччина | |||
Діяльність | проза, поезія | |||
Сфера роботи | література[3], поезія[3] і есей[3] | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Феріт Едґу (тур. Ferit Edgü; (24 лютого 1936, Стамбул — 22 липня 2024) — турецький письменник.
Біографія
Феріт Едґу народився у Стамбулі 24 лютого 1936 року. Для отримання вищої освіти поступив на відділ живопису Стамбульської академії образотворчих мистецтв. Згодом він поїхав до Парижа і продовжив там навчання. Від 1958 до 1964 Феріт Едґу жив у Парижі. До відбуття воєнізованої служби він повернувся в Туреччину. Один рік працював у селі учителем. Його перші романи принесли письменнику міжнародну славу. Писав твори для «Синього журналу». Потім заснував видавництво, в якому опублікував твори багатьох місцевих та зарубіжних авторів і поетів з 1976 по 1990 рік. Він написав твори, перекладені на багато світових мов у багатьох галузях літератури.
Помер 22 липня 2024 року[5].
Творчість
Феріт Едґу - автор творів різного жанру. З 1952 року він писав вірші, оповідання,романи, які перекладені багатьма мовами світу.
Роман
- Ніхто (1976)
- Сезон у Хаккарі (1977)
- Написав у тіні вересня (1988)
Оповідання
- Ентузіаст (1959)
- Дефект (1962)
- Полювання (1968)
- На кораблі (1978)
- Крик (1982)
- Тисяча складів (1991)
- Східні історії (1995)
- Ось Деніз, Марія (1999)
- Голос До (2002)
- Мандрівний шків (2005)
- Ніжинські оповідання (2007)
- Поранений час
- Леш (колективні історії)
Кіноценарій
- Сезон у Хаккарі
Поезія
- Збірка поезій (1978)
- Гірські вірші (1999)
Дослідження
- Абідін (2003)
- Авні Арбаш (2001)
- Осман Хамді (1986)
Книги для дітей
- Друзі природи (2004)
Нагороди
- 1979: нагорода Асоціації турецької мови
- 1988: Літературна премія Фонду Седата Сімаві
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103193456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.sozcu.com.tr/ferit-edgu-hayatini-kaybetti-p67935