Олександр Євгенович Ферсман (27 жовтня (8 листопада) 1883(18831108), Санкт-Петербург — 20 травня 1945, Сочі) — радянський геохімік і мінералог, один з основоположників геохімії. Дійсний член, віце-президент (1926—1929) Академії наук СРСР.

Олександр Євгенович Ферсман народився у Санкт-Петербурзі. Закінчив гімназію в 1901 р.

Поступив у Новоросійський університет, потім перевівся у Московський університет. Учень В. І. Вернадського — згодом першого Президента Академії наук України. Перші кроки у мінералогії О.Ферсман здійснив у Криму, біля Сімферополя, у лабораторії свого дядька А. Е. Кесслера. Тут ще раніше серед багатої кримської природи він виростав у дитинстві. У юнацтві здійснив багато походів по Криму.

У 1905 р. під керівництвом В. І. Вернадського студент Московського університету О. Ферсман публікує свою першу наукову працю присвячену мінералам Криму.

Аспірантуру Ферсман проходив у Німеччині, під керівництвом В. М. Гольдшміта, де досліджував кристали алмазу.

Результатом роботи стала його добре ілюстрована монографія «Алмаз». Пізніше не покидає цю тематику досліджень.

У 1912 р. Олександр Євгенович Ферсман стає професором Московського університету, де читав курс геохімії. У цей період продовжує вивчати кримські мінерали, зокрема соляні озера.

У 1917–1945 рр. — директор Мінералогічного музею академії. У 1920 р. ініціював створення Ільменського заповідника. Відкрив Мончегорське мідно-нікелеве родовище, Хібінське родовище апатиту, родовища сірки в Середній Азії та інші.

Академик Петербурзької академії наук з 1912, академік АН СРСР з 1919). В 1926—1929 рр. віце-президент АН СРСР.

В роки Другої світової війни — голова комісії по геолого-географічному обслуговуванню Радянської армії.

• Ленінська премія (1929)
• Сталінська премія (1942)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1943)

На його честь названі мінерали ферсміт та ферсманіт, одна з вулиць Москви.

У Криму поблизу Сімферополя є селище Ферсманове.

Автор фундаментальних праць:

• «Геохимия» (тома 1—4, 1933–1939),
• «Пегматиты» (1931).
• Полезные ископаемые Кольского полуострова (1940).
• «Занимательная минералогия» (1928).
• Воспоминания о камне (1940).
• «Занимательная геохимия».
• Рассказы о самоцветах

Крім того, близько 1500 статей з кристалографії, мінералогії, геології, геохімії, географії та ін.

• Мінералогічний музей імені О. Є. Ферсмана
• Ферсман (кратер)
• Гора Ферсмана
• Перевал Ферсмана

• «Александр Евгеньевич Ферсман. Жизнь и деятельность». — М.: Наука, 1965. — 479 стр.
• «Неизвестный Ферсман»
• Бурій В. Пам'ятний фаетон Ферсмана / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 26 верес. — С. 2.
• Те саме // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 30 серп. — С. 2.

• Fersman Memorial [Архівовано 22 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Сайт минералогії [Архівовано 26 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Усадьба А. Е. Ферсмана — А. Э. Кесслера

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.