| Феодор II Θεόδωρος Β΄ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 24 жовтня 2004 | ||
| Обрання: | 9 жовтня 2004 | |
| Інтронізація: | 24 жовтня 2004 | |
| Попередник: | Петро VII | |
| ||
| 16 вересня 2002 — 24 жовтня 2004 | ||
| Попередник: | Кирил (Ікономопулос) | |
| Наступник: | Георгий (Владимиру) | |
| ||
| 12 березня 1997 — 16 вересня 2002 | ||
| Попередник: | Петро (Папапетру) | |
| Наступник: | Димитрій (Захаренгас) | |
| ||
| 7 червня 1990 — 12 березня 1997 | ||
| Церква: | Александрійська православна церква | |
| Попередник: | ||
| Наступник: | Афанасій (Кіккотіс) | |
| Альма-матер: | Фессалонікійський університет Одеський державний університет імені І. І. Мечникова | |
| Діяльність: | православний священник | |
| Ім'я при народженні: | Ніколаос Хорефаціс Νικόλαος Χορευτάκης | |
| Народження: | 25 листопада 1954 (69 років) с. Канлі-Кастелі, Крит, Грецьке королівство | |
| Священство: | 1975 | |
| Чернецтво: | 1973 | |
| Єп. хіротонія: | 7 червня 1990 | |
| Автограф: | 
| |
|
Нагороди: | ||
Патріарх Феодор II, або Теодор II[2] (грец. Πατριάρχης Θεόδωρος Β΄, у миру Ніколаос Хорефтакіс, грец. Νικόλαος Χορευτάκης; нар. 25 листопада 1954, село Канлі-Кастелі, Крит, Грецьке королівство) — єпископ Александрійської православної церкви; з 24 жовтня 2004 року — Папа і Патріарх Александрійський і всієї Африки[1]. Грецький богослов і місіонер.
Біографія
Народився 25 листопада 1954 в селі Канлі-Кастелі (нині Профітіс Іліас) на острові Крит.
Початкову освіту здобув у рідному селі. Закінчив Різарийську церковну школу в Афінах і богословський факультет Салонікійського університету зі ступенем магістра богослов'я. Вивчав історію мистецтв, літературу і філософію в Одеському університеті (СРСР).
В 1973 прийняв чернечий постриг в Агарафському монастирі Успіння Пресвятої Богородиці в Іракліоні[3].
У 1975 митрополитом Ламбійським і Сфакійським Феодором (Дзедакісом) висвячений у сан диякона, після чого служив архідияконом Ламбійської митрополії на Криті.
23 квітня 1978 тим же архієреєм висвячений у сан ієромонаха, після чого був протосинкелом тієї ж митрополії. Займався благодійністю.
У 1985—1990 був екзархом Александрійського патріархату при подвір'ї в РПЦ (Свято-Троїцькому соборі Одеси) за патріархів Миколая VI і Парфенія III.
7 червня 1990 висвячений у єпископа Киренського і призначений екзархом Александрійської православної церкви в Афінах, супроводжував Парфенія III у місійних поїздках по Африці та в закордонних візитах.
16 вересня 2002 призначений митрополитом Зімбабвійським.
Заснував чотири місіонерських центри в Хараре, грецький культурний центр на 400 чоловік, два великих місіонерських центри в сусідньому Малаві з лікарнями, технічними школами і курсами медсестер. На кошти грецького парламенту оновив грецький квартал (Школа, Церква, Будинок Священика) в Бейрі, Мозамбік. Він засновував церкви та сприяв створенню православних громад в Ботсвані та Анголі.
11 вересня 2004 Патріарх Петро VII і ряд вищих єпископів Александрійської Православної Церкви загинули в катастрофі вертольота над Егейським морем. Синод обрав 9 жовтня митрополита Феодора на патріарший престол.
24 жовтня 2004 в Успенському соборі Александрії відбулася його інтронізація. На церемонії були присутні предстоятелі та представники помісних православних церков, у тому числі Архієпископ Афінський і всієї Еллади Христодул і Архієпископ Тірани і всієї Албанії Анастасій, глава Коптської Церкви Папа Шенуда III, президент Греції Костіс Стефанопулос, представники президента Єгипту Хосні Мубарака.[4]
У жовтні 2007 здійснив офіційний візит до Московського патріархату.[5]
Був єдиним з предстоятелів інших церков у патріаршому сані і брав участь в інтронізації патріарха московського Кирила в Храмі Христа Спасителя 1 лютого 2009.
8 листопада 2019 визнав Томос Православної церкви України та вніс до свого диптиху її предстоятеля митрополита Епіфанія.
11 липня 2020 року виступив проти перетворення святої Софії на мечеть.[6]
Нагороди
- Орден Дружби (Росія, 17 вересня 2009 року) — за великий внесок у розвиток співробітництва між Російською Федерацією та Арабською Республікою Єгипет[7]
- Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (Україна, 27 липня 2013 року) — за видатну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі[8]
- Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира I ступеня (РПЦ, 2007 рік)[9].
- Орден «Слави і Честі» I ступеня (РПЦ, 2013 рік)[10]
- Орден УПЦ МП преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських I ступеня (2007 рік).[11].
- Золотий орден Святого Георгія (Грузинська православна церква, 2008)[12]
- премія імені Патріарха Олексія II «За видатну діяльність зі зміцнення єдності православних народів. За затвердження і просування християнських цінностей у житті суспільства» (2012)[13].
- Орден Сербського прапора I ступеня (26 вересня 2017 року, Сербія)[14]
- Медаль святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова 1-го ступеня (6 грудня 2017 року, Санкт-Петербурзька духовна академія)[15]
Примітки
- ↑ а б Торжественний титул: «Блаженнійший, Божественнійший і Святійший Отець і Пастироначальник, Папа і Патріарх Великого Граду Александрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту і всієї Африки, Отець Отців, Пастир Пастирів, Архієрей Архієреїв, Тринадцятий Апостол і Суддя Усесвіту»
- ↑ § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження [Архівовано 2019-09-17 у Wayback Machine.] Український правопис, 2019
- ↑ Ιερα Μονη Αγκαραθου — Ηρακλειο
- ↑ Церковный вестник / Православный мир
- ↑ В день памяти преподобного Сергия Радонежского Предстоятели Александрийской и Русской Православных Церквей совершили совместное богослужение в Троице-Сергиевой лавре официальный сайт МП 8 октября 2007 г.
- ↑ Patriarch of Alexandria: Turkey adds a big thorn in the peaceful coexistence of religions. Orthodox Times (амер.). 12 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 17 сентября 2009 года № 1044 «О награждении орденом Дружбы граждан Арабской Республики Египет»[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Указ Президента Украины № 394/2013 «О награждении орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Предстоятели Александрийской и Русской Православных Церквей вручили друг другу церковные награды официальный сайт МП 8 октября 2007 г.
- ↑ Состоялась встреча Святейшего Патриарха Кирилла с Предстоятелем Александрийской Православной Церкви
- ↑ В УПЦ (МП) нагородили Патріарха Феодора II орденом [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Александрийский Патриарх удостоен высшей награды Грузинской Православной Церкви
- ↑ Состоялась братская беседа Предстоятеля Русской Православной Церкви с Блаженнейшим Патриархом Александрийским Феодором / Видеоматериалы / Патриархия.ru
- ↑ Alexandrian Patriarch Theodoros II awarded by President of Serbia Aleksandar Vucic with the order of Great Cross of Apostle Mark. A high state order handed in to Patriarch Theodoros II. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. [Архівовано 2018-01-16 у Wayback Machine.]
- ↑ «Несмотря на то, что на голове у меня тиара, а на груди панагия — в сердце я остаюсь миссионером». Патриарх Феодор II посетил Духовную Академию
Посилання
- Блаженнейший Патриарх Александрийский Феодор II на сайті Московського Патріархату (рос.)
- HIS BEATITUDE THEODOROS II POPE AND PATRIARCH OF ALEXANDIA AND ALL AFRICA BIOGRAPHY на сайті Александрійського Патріархату (англ.)
| Патріархи до Халкедонського собору (43–451) |
|
|---|---|
| Грецькі православні Папи та Патріархи (451–наші дні) |
|
| Коптські православні Папи та Патріархи (451–наші дні) |
|
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
| Давні патріархати (пентархія) | Варфоломій I (Константинополь) · Феодор II (Александрія) · Іоанн Х (Антіохія) · Феофіл III (Єрусалим) |  |
|---|---|---|
| Нові патріархати | ||
| Непатріарші церкви | ||
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |