Петро Федорчук Федорчук Петро Юрійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 липня 1995 Верховина |
Смерть | 12 квітня 2022 (26 років) м. Волноваха, Донецька область, Україна |
Псевдо | «Гуцул» |
Військова служба | |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Петро́ Ю́рійович Федорчу́к (1995—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
З життєпису
Народився 12 липня 1995 у Верховині (Івано-Франківська область). З батьками переїхав у село Явірник; закінчив Зеленську школу.
Батько Петра військовий, служив в Верховинському військоматі [1].
Підписав контракт в 2016-му році. Пройшов навчаннях в Старичах і вибрав морську піхоту, служив в Миколаєві [1].
Шість років боронив державу у зоні АТО/ООС; служив у 36-й бригаді морської піхоти. Постійно брав участь у бойових діях на сході України.
В грудні 2021 дислокований в Маріуполі. Воював з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
Після важких боїв на заводі Ілліча в Маріуполі пішки проривалися з оточеного міста на початку квітня 2022 року. Дійшовши до річки в окупованій Волновасі, воїн з численними контузіями не зміг продовжити свій шлях [1].
Загинув 12 квітня 2022 року в Волновасі. Після допиту і знущань його розстріляли. Залишилися молодший брат, сестра, батьки [1].
Тіло Петра Федорчука обміняли в березні 2023 року. Відтоді воно перебувало в морзі в Борисполі. 26 травня 2023 був опізнаний [1].
Нагороди
- 2017— медаль «Захиснику Вітчизни»
- 2020— відзнака командувача об'єднаних сил «Козацький Хрест»
- 2022— орден «За мужність» III ступеня
- медаль «Лицар бойового чину» (посмертно)
- медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (посмертно).
- Звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (2024, посмертно)[2].
Вшанування
- У селі Зелене Івано-Франківської області на фасаді ліцею відкрита меморіальна дошка Петра Федорчука[3].
Примітки
- ↑ а б в г д Яців, Діана; Пенкалюк, Степан (30 вересня 2024). Історія Героя України Петра Федорчука, якого в полоні розстріляли росіяни. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 12 лютого 2025.
- ↑ Указ Президента України №454/2024 «Про присвоєння П.Федорчуку звання Герой України». Президент України. 5 липня 2024. Архів оригіналу за 14 листопада 2024. Процитовано 12 лютого 2025.
- ↑ На Франківщині відкрили меморіальну дошку на честь захисника Маріуполя Петра Федорчука. www.ukrinform.ua (укр.). 12 квітня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
Джерела
![]() |
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 12 липня
- Народились 1995
- Померли 12 квітня
- Померли 2022
- Військовики 36-ї окремої бригади морської піхоти
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Померли в Маріуполі
- Уродженці Верховини
- Учасники битви за Маріуполь (2022)