Фаустин Ґродзіцький
Народився	1710[1]  Гетьманщина
Помер	1787[1]  Львів, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита
Національність	Укр.-литов
Діяльність	педагог, місіонер
Відомий завдяки	математика і архітектура

Фаустин Гродзіцький (іноді Францішек,^[2] пол. Grodzicki Faustyn; 15 лютого 1709(17090215), Велике князівство Литовське — після 1773) — єзуїт, математик, педагог часів Речі Посполитої та поділів Польщі. Вчитель Тадеуша Чацького.

Один з 4-х єзуїтів XVIII століття Гродзіцьких. У 1726 році у Кракові став єзуїтом. У 1741—1743 роках навчав риторики у Львівській колегії єзуїтів як ксьондз. У 1743 році провінціал ордену Томаш Ліхтанський після ознайомлення з працею Станіслава Конарського «De emendandis eloquentiae vitiis» усунув його від викладання риторики (як представника із «зіпсутою вимовою») та запропонував йому організувати математичні студії на філософському відділі академічного колегіуму у Львові. У 1745 році разом з А. Мальчевським та К. Верушевським видали працю «Theatrum eloquentiæ illustrium», в якій захищали «стару школу» риторики, але безуспішно^[3]. У 1741—1749 роках був професором архітектури у львівських колегіумах; міг виготовити проект головного вівтаря для костелу єзуїтів у Львові^[4]. З 1749 року — професор кафедр математики колегіумів єзуїтів у Ярославі та Львові. У 1753—1758 роках — суперіор монастиря у Лащові, де у той час за його сприяння завершили будівництво костелу. У 1758—1762 роках — ректор колегіуму в Каменці. Від кінця 1767 року — місіонер у Порицьку.

• ks. Poplatek J. Grodzicki Faustyn (ur. 1709) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 614. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.