Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Фаррелл Вільямс — Вікіпедія
Фаррелл Вільямс — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вільямс.
Фаррелл Вільямс
англ. Pharrell Williams
Зображення
Зображення
Фаррелл Вільямс у 2024 році
Основна інформація
Повне ім'яФаррелл Лансайло Вільямс
Дата народження5 квітня 1973(1973-04-05) (51 рік)
Місце народженняВірджинія-Біч, Вірджинія, США
Роки активності1992 — дотепер
ГромадянствоСША США
Національністьафроамериканці[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпродюсер, автор пісень, співак, репер, дизайнер
ОсвітаПівнічно-Західний університет (кинув)
Співацький голостенор, фальцет
Інструментибарабан, клавішні
ЖанриХіп-хоп, R&B, фанк, поп
ПсевдонімиPharrell
Skateboard P
Sk8brd
Auto Goon
Magnum, the Verb Lord
Station Wagon P
Yellow Lightning
КолективиThe Neptunes, N.E.R.D., Child Rebel Soldier
ЧленствоN.E.R.D, Child Rebel Soldierd і The Neptunes Редагувати інформацію у Вікіданих
СпівпрацяChild Rebel Soldier, Clipse, The Neptunes, N.E.R.D, Snoop Dogg, Ґвен Стефані, Jay-Z, Каньє Вест, Daft Punk, Pusha T, Teddy Riley[en], Келіс, T.I., Nelly, Джастін Тімберлейк, Usher
ЛейблиStar Trak Entertainment, Interscope Records, Columbia, Virgin, Arista, I Am Other
Нагороди
У шлюбі зХелен Ласічан (з 2013)
Діти (4 Редагувати інформацію у Вікіданих)4
pharrellwilliams.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Фа́ррелл Лансайло Ві́льямс (англ. Pharrell Lanscilo Williams; нар. 5 квітня 1973, Вірджинія-Біч, Вірджинія, США), також відомий просто як Фаррелл (англ. Pharrell) — американський співак, репер, продюсер, і дизайнер одягу. Вперше він став відомий як половина музичного продюсерського дуету The Neptunes, який він створив із Чадом Г'юго в 1992 році[2]. Також лідер, вокаліст і барабанщик у фанк-рок групі N.E.R.D разом з Г'юго і Шей Хейлі. У 2001 році Фаррелл разом із Г’юго заснував лейбл звукозапису Star Trak Entertainment як імпринт Arista Records. Дебютний сингл Вільямса 2003 року «Frontin'» (за участю Jay-Z) посів п'яте місце в Billboard Hot 100. Випустив два сольних альбоми: In My Mind 2006 року та Girl 2014 року.

Фаррелл отримав численні нагороди та номінації. Він отримав 13 нагород «Греммі», у тому числі три за продюсера року, некласика (одну як учасник Neptunes). Він також двічі номінувався на премію «Оскар»: у 2014 році за найкращу пісню до фільму за сингл «Happy», і в 2017 році за найкращий фільм як продюсер фільму «Приховані фігури». У 2014 році він заснував багатопрофільну медіакомпанію I Am Other, яка виступає і як звукозаписний лейбл, і як творча парасолька для інших його починань, включно з його модним лейблом і мережею роздрібної торгівлі Billionaire Boys Club[3]. З 2023 року він обіймає посаду чоловічого креативного директора Louis Vuitton[4].

Як учасник The Neptunes, Фаррелл спродюсував величезну кількість хітів для найрізноманітніших мегазірок[5][6]. Він вважається одним із найвпливовіших музичних продюсерів 21 століття за його вплив на популярну музику[7][8][9][10].

Раннє життя

Фаррелл Лансайло Вільямс народився 5 квітня 1973 року у Вірджинія-Біч, штат Вірджинія[11]. Він є старшим із трьох синів вчительки Керолін і різноробочого Фароя Вільямса[12][13]. Його походження сягає багатьох поколінь у Вірджинії та Північній Кароліні. Один із його предків подорожував до Західної Африки в 1831 році, що спонукало інших родичів емігрувати зі США до Ліберії в 1832 році[14]. Фаррелл познайомився з Чадом Г’юго в літньому таборі сьомого класу, де Вільямс грав на барабанах, а Г’юго на тенор-саксофоні[15]. Вони відвідували середню школу принцеси Анни, де грали в шкільному оркестрі «Fabulous Marching Cavaliers»[16]. Фаррелл закінчив середню школу в 1991 році і навчався в Північно-Західному університеті протягом двох років, перш ніж кинути навчання[17].

Кар'єра

1992–2004: The Neptunes і N.E.R.D.

У 1990-х роках Чад і Фаррелл зібрали хіп-хоп групу Surrounded by Idiots, куди також увійшли Magoo та кузен Фаррелла Timbaland. Вони розпалися, перш ніж зробити будь-які записи[18]. Потім він створив групу R&B-гурт The Neptunes з чотирьох учасників, разом із Г’юго та друзями Шей Гейлі та Майком Етеріджем[19]. Вони взяли участь у музичному конкурсі серед учнів старших класів, де їх помітив продюсер і музикант Тедді Райлі[19]. Після закінчення середньої школи, група підписала контракт з Тедді Райлі[19].

Фаррелл Вільямс написав куплет Тедді Райлі на хіт Wreckx-n-Effect «Rump Shaker» 1992 року[18]. Як дует The Neptunes, Вільямс і Г'юго спродюсували сингл Noreaga «Superthug» 1998 року[18]. The Neptunes почали співпрацювати з реп-дуетом Clipse (Pusha T і Malice) наприкінці 1990-х і спродюсували їх альбом Exclusive Audio Footage, який не був виданий[20]. The Neptunes спродюсували сингл Jay-Z «I Just Wanna Love U (Give It 2 ​​Me)» 2000 року та сингл Nelly «Hot in Herre» 2002 року[18]. Вони працювали зі співачкою Келіс, продюсуючи її перші два студійні альбоми[21].

У 2001 році N.E.R.D, група, що складається з Фаррелла Вільямса, Чада Г’юго та Шея Гейлі, випустила свій дебютний альбом In Search of...[22]. У 2001 році Вільямс і Г’юго підписали Clipse на лейбл Arista Records через свій імпринт Star Trak Entertainment[23]. The Neptunes також спродюсували пісні Брітні Спірс «I'm a Slave 4 U» і «Boys» для її третього студійного альбому Britney 2001 року[15][24].

У 2002 році Clipse випустили свій дебютний альбом Lord Willin', який повністю спродюсували Neptunes[25]. Того року Neptunes створили багато пісень для дебютного альбому Джастіна Тімберлейка Justified, включаючи сингли «Señorita», «Like I Love You» і «Rock Your Body»[18]. У 2003 році Neptunes випустили компіляцію Clones[26]. Згідно з неназваним опитуванням у серпні 2003 року, було виявлено, що майже 20% пісень, які звучали на британському радіо в той час, були спродюсовані The Neptunes. Інше опитування в США показало, що вони спродюсували 43% пісень на радіо[15]. Neptunes спродюсували сингл Снуп Догга «Drop It Like It's Hot» 2004 року, у якому також звучить вокал Фаррелла[27].

2005–2009: In My Mind та колаборації

У 2005 році The Neptunes спродюсували сингл Гвен Стефані «Hollaback Girl», який увійшов до Billboard Hot 100 під номером 82 та очолив чарт протягом шести тижнів після його випуску[28]. У 2006 році Фаррелл Вільямс випустив свій дебютний сольний альбом In My Mind[29], що дебютував під номером 3 у чарті Billboard 200[30]. У тому ж році Neptunes продюсували другий альбом Clipse, Hell Hath No Fury[31], а також кілька пісень на другому альбомі Гвен Стефані, The Sweet Escape[32]. У грудні 2006 року Вільямса було оголошено як виконавця на концерті для Діани на стадіоні Вемблі (Лондон) 1 липня 2007 року[33]. У 2007 році Neptunes продюсували десятий студійний альбом Jay-Z American Gangster[34].

У 2008 році Фаррелл співпрацював з Мадонною над синглом «Give It 2 Me»[35]. У кліпі на пісню з'являються обидва артиста. Пізніше того ж року він працював над альбомом реміксів для Maroon 5 під назвою Call and Response: The Remix Album[36]. У тому ж році N.E.R.D. випустили свій третій студійний альбом Seeing Sounds[37]. Фаррелл працював з Шакірою над її піснями «Did It Again», «Why Wait», «Good Stuff» і «Long Time» для її шостого студійного альбому She Wolf 2009 року[38]. Наступного місяця він виступив у якості гостя на дебютному альбомі французької співачки Уффі, який був випущений на початку 2010 року[39]. The Neptunes також спродюсували багато композицій для третього альбому Clipse, Til the Casket Drops 2009 року[40].

2010–2014: Нікчемний Я, Нікчемний Я 2 і сольний успіх

У 2010 році Фаррелл Вільямс працював над музикою до анімаційного фільму «Нікчемний Я» з композиторами Гансом Циммером і Хейтором Перейрою[41]. У тому ж році N.E.R.D. випустили свій четвертий студійний альбом Nothing[42]. У 2012 році Фаррелл склав і спродюсував музику для 84-ї церемонії вручення премії «Оскар» разом з Гансом Циммером[43].

У 2013 році він співпрацював з французьким електронним дуетом Daft Punk над піснями «Get Lucky» і «Lose Yourself to Dance» з четвертого альбому дуету, Random Access Memories[44]. «Get Lucky» посів перше місце в британському чарті синглів[45] і друге місце в американському Billboard Hot 100[46].

Вільямс написав три нові пісні для фільму «Нікчемний Я 2» 2013 року[47]. Це були «Just a Cloud Away», «Happy» і «Scream»[48]. У березні 2013 року вийшов сингл Робіна Тіка «Blurred Lines», написаний і спродюсований Фарреллом[49][50]. Пісня посіла перше місце в багатьох країнах, включаючи Сполучене Королівство та Сполучені Штати[51][52].

У серпні 2013 року Busta Rhymes розповів про неопублікований «документальний альбом» Фаррелла Вільямса, де він розповідає про «міську боротьбу та труднощі»[53]. У листопаді 2013 року Вільямс випустив перший 24-годинний кліп на пісню «Happy»[54]. 1 листопада 2013 року Вільямс виступав із госпел-хором в африканській методистській єпископальній церкві Емануеля в Чарлстоні, Південна Кароліна, де 17 червня 2015 року було застрелено дев'ятьох чорношкірих прихожан[55].

У грудні 2013 року було оголошено, що Фаррелл Вільямс був номінований на сім премій «Греммі»[56]. У тому ж місяці Вільямс підписав контракт із Columbia Records і оголосив про вихід альбому, який планується випустити в 2014 році[57]. За пісню «Happy» Фаррелл був номінований на премію «Оскар» за найкращу пісню до фільму[58].

2014–тепер. час: Girl та інші проєкти

Фаррелл Вільямс виступає на фестивалі Coachella у 2014 році.

3 березня 2014 року Фаррелл Вільямс випустив свій другий альбом Girl[59], який був тепло зустрінутий критиками. У 2014 році він також написав музику до фільму «Нова Людина-павук 2». Він записав три пісні для саундтреку до мультфільму «Губка Боб: Життя на суші» 2015 року[60].

У жовтні 2015 року Школа мистецтв Тіша Нью-Йоркського університету зробила Фаррелла своїм артистом-резидентом[61]. 17 травня 2017 року він виступив з вступною промовою в університеті та отримав почесний ступінь доктора образотворчих мистецтв[62][63]. У 2018 році він працював з Аріаною Гранде над її четвертим альбомом Sweetener 2018 року[64]. Він спродюсував кілька пісень на альбомі, а також взяв участь в пісні «Blazed»[65][66].

У березні 2019 року Фаррелл і місто Вірджинія-Біч оголосили про запуск триденного музичного та культурного фестивалю під назвою Something in the Water, який відбудеться 26–28 квітня на березі океану Вірджинія-Біч[67][68]. До складу фестивалю входили Тревіс Скотт, Migos, Жанель Моне, SZA, Rosalía, Андерсон Пак, Джене Айко, Мак Демарко, Snoop Dogg, Меггі Роджерс, Lil Uzi Vert, Міссі Елліотт, Jay-Z, Diddy, Pusha T, Tyler, The Creator, Dave Matthews Band, Кріс Браун та інші[69][70].

Фаррелл Вільямс написав п’ять пісень для фільму «Король Лев» 2019 року, що стало його третьою співпрацею з композитором Гансом Ціммером[71].

У жовтні 2024 року вийшов документальний анімаційний фільм Piece by Piece, створений за допомогою анімації Lego. Він розповідає життя та кар’єру Фаррелла Вільямса[72].

Музичний стиль

Упродовж усієї своєї кар’єри Фаррелл Вільямс відомий своїми «чотирма ударами» на початку спродюсованих ним бітів, що вважається його фірмовим знаком. У 2019 році він розповів, що він зробив це ненавмисно, і цей цикл ударів був, по суті, залишком пісні під час спроби почати її в ритмі замість використання метронома[73].

Фаррелл заявив, що у нього немає прямого музичного натхнення[74], але він висловлював своє захоплення музикантами, такими як Майкл Джексон, J Dilla, Стіві Вандер, Марвін Гей, Ракім і Q-Tip[74][75]. Він також згадував, що його захопленню музикою і мистецтвом з юних років посприяла синестезія[76][77].

Мода та бізнес

У 2005 році Фаррелл Вільямс у партнерстві з іконою японської моди Nigo створив бренди вуличного одягу Billionaire Boys Club і бренд взуття Ice Cream[78]. У 2008 році він розробив серію окулярів і ювелірних виробів для Louis Vuitton[79]. У тому ж 2008 році Фаррелл заснував некомерційну організацію «From One Hand To AnOTHER» (FOHTA)[80].

У травні 2012 року Фаррелл Вільямс запустив соціальну мережу та агенство I Am Other[81]. У 2014 році він уклав контракт про довгострокове партнерство з Adidas[82][83]. Його колекція Adidas NMD «Human Race» була випущена 23 липня 2016 року[84]. У лютому 2014 року Вільямс оголосив про співпрацю між G-Star Raw і його текстильною компанією Bionic Yarn під назвою «RAW for the Oceans», колекції джинсової тканини, виготовленої з переробленого пластику, який було знайдено в океані. Проект був представлений в Американському музеї природознавства в Нью-Йорку[85][86]. У 2017 році Фаррелл розробив кросівки вартістю 1000 євро у співпраці з Chanel і Adidas[87]. У листопаді 2018 року він виступив на гала-концерті «Друзі армії оборони Ізраїлю», який зібрав рекордну суму в 60 мільйонів доларів[88].

У листопаді 2020 року Вільямс запустив Humanrace, бренд засобів для догляду за шкірою[89][90]. У грудні 2021 року Фаррелл запустив зимову лінію «Premium basics» разом з Adidas Originals.

14 лютого 2023 року Louis Vuitton оголосив, що Фаррелла Вільямса було призначено новим чоловічим креативним директором. Цю посаду обіймав Вірджил Абло до своєї смерті в 2021 році[91]. Фаррелл показав свою першу колекцію під час Паризького тижня чоловічої моди в червні 2023 року[92][93].

Особисте життя

12 жовтня 2013 року Фарелл Вільямс одружився зі своєю давньою подругою, моделлю Хелен Ласічан[94]. У пари є четверо дітей: син Рокет Вільямс (листопад 2008 р.н) і трійня (січень 2017 р.н.)[95][96]. Своє ім'я він отримав на честь пісні Елтона Джона «Rocket Man».

Пісню «Rocket's Theme» з мультфільму «Нікчемний Я» Фаррелл присвятив йому ж[97].

Цікаві факти

На питання про свої релігійні погляди журналу GQ Style (Осінь/Зима 2013), Фаррелл відповів: «На папері я християнин, а в реальності прихильник універсалізму».

Фанат серіалу «Star Trek»[98], в честь якого він назвав свій лейбл.

У 2005 році журнал Esquire присудив йому звання «Найбільш стильна людина року»[99].

Фаррелл — скейтбордист, у нього вдома є гаф-пайп[100]. У 2011 році він оголосив про будівництво позашкільного центру вартістю 35 мільйонів доларів у своєму рідному місті Вірджинія-Біч[101]. У 2015 році Фаррелл Вільямс купив будинок в районі Лорел-Каньйон в Лос-Анджелесі[102].

Дискографія

Студійні альбоми

Спільні альбоми

Спільно з N.E.R.D.
Як The Neptunes
  • Clones (2003)

Cингли

Примітки

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20200509205310/https://www.theguardian.com/music/shortcuts/2014/apr/22/trouble-with-pharrell-williams-new-black-theory
  2. ↑ Pharrell Williams. Sony/ATV Music Publishing. Процитовано 2 грудня 2019.
  3. ↑ Pharrell Williams, i am OTHER, and SoundCloud Talent Search. Hypebeast.com. 24 квітня 2020.
  4. ↑ Pharrell Williams. 8 лютого 2024.
  5. ↑ The Neptunes Named the Greatest Modern Hip Hop Producers by Billboard. HipHopDX.com. 22 липня 2021.
  6. ↑ Lee, Chris (1 червня 2008). Los Angeles Times. Процитовано 11 грудня 2011.
  7. ↑ The Story of How Pharrell Became the Most Influential Man in Music. Capital XTRA. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  8. ↑ Pharrell Williams, Rick Rubin & More of the Most Awarded Producers of the 2000s. Billboard. 23 липня 2021.
  9. ↑ Pharrell Williams the Pharrell Phenomenon. Exclaim.
  10. ↑ Like the song? These guys wrote it. The Age. 15 травня 2004.
  11. ↑ Bainbridge, Luke (5 листопада 2005). Just Williams. The Guardian. London. Процитовано 13 грудня 2008.
  12. ↑ Pharrell Williams. People. 13 жовтня 2003. Процитовано 28 листопада 2008.
  13. ↑ Stated on Finding Your Roots, February 16, 2021
  14. ↑ Why Pharrell Almost Didn't Exist. Megan Smolenyak's Blog. September 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  15. ↑ а б в Campbell, Melissa (15 травня 2004). Like the song? These guys wrote it. The Age. Melbourne. Процитовано 22 травня 2007.
  16. ↑ Shiver, Jube Jr. (8 лютого 2004). Virginia is for hip-hop lovers. Los Angeles Times. Процитовано 5 березня 2009.
  17. ↑ Pharrell Williams - profile: Happiness is his truth. The Independent. 30 травня 2014. Процитовано 13 квітня 2018.
  18. ↑ а б в г д Frere-Jones, Sasha (8 лютого 2004). Style; The Sound. The New York Times. Процитовано 5 березня 2009.
  19. ↑ а б в [1] [Архівовано 8 травня 2006 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Winistorfer, Andrew (19 квітня 2018). On 'Exclusive Audio Footage,' The Long-Lost Clipse Album. VinylMePlease. Процитовано 20 вересня 2020.
  21. ↑ Saponara, Michael (30 січня 2020). Kelis Claims The Neptunes Kept All the Profits From Her First Two Albums. Billboard. Billboard. Процитовано 19 вересня 2020.
  22. ↑ Bierut, Patrick (6 серпня 2020). 'In Search Of…': N*E*R*D's 21st-Century Hip-Hop Mission Statement. UDiscover Music. Процитовано 20 вересня 2020.
  23. ↑ Torbati, June (8 грудня 2006). Rap duo 'Clipse' rocks the gangsta hip-hop scene. Yale Daily News. Архів оригіналу за 12 лютого 2007. Процитовано 21 березня 2009.
  24. ↑ Neptunes' Pharrell Williams Rethinks R&B. MTV News. Архів оригіналу за 24 лютого 2004. Процитовано 13 лютого 2015.
  25. ↑ Allah, Sha Be (20 серпня 2020). Today in Hip-Hop History: The Clipse Release Their Debut LP 'Lord Willin' 18 Years Ago. The Source. The Source. Процитовано 20 вересня 2020.
  26. ↑ Pemberton, Rollie (25 серпня 2003). The Neptunes: Clones Album Review. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 20 вересня 2020.
  27. ↑ Fu, Eddie (16 листопада 2019). Knowledge Drop: How Crips Pressured Pharrell To Produce Snoop Dogg's "Drop It Like It's Hot". Genius. Genius. Процитовано 19 вересня 2020.
  28. ↑ Whitmire, Margo (28 квітня 2005). Stefani Single Ousts 50 Cent From No. 1. Billboard. Процитовано 3 лютого 2016.
  29. ↑ Pharrell: In My Mind. NME. NME. 7 серпня 2006. Процитовано 19 вересня 2020.
  30. ↑ LeToya Powers Right To No. 1 On Billboard 200. Billboard. Billboard. 2 серпня 2006. Процитовано 24 вересня 2020.
  31. ↑ Fennessey, Sean (27 листопада 2006). Clipse: Hell Hath No Fury Album Review. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 18 вересня 2020.
  32. ↑ Pytlik, Mark (7 грудня 2006). Gwen Stefani: The Sweet Escape Album Review. Pitchfork. Pitchfok. Процитовано 24 вересня 2020.
  33. ↑ Concert for Diana announced. eFestivals. 12 грудня 2006. Процитовано 7 листопада 2020.
  34. ↑ Allah, Sha Be (6 листопада 2019). Today In Hip-Hop History: Jay-Z Dropped His 'American Gangster' Soundtrack LP 12 Years Ago. The Source. The Source. Процитовано 24 вересня 2020.
  35. ↑ Pharrell Williams Talks Madonna Argument During 'Hard Candy' Studio Sessions. Huffington Post. 2 травня 2014. Процитовано 18 вересня 2020.
  36. ↑ Cohen, Jonathan (31 жовтня 2008). Pharrell, Oakenfold, Of Montreal Remix Maroon 5. Billboard. Процитовано 2 листопада 2008.
  37. ↑ Cohen, Ian (13 червня 2008). N.E.R.D.: Seeing Sounds Album Review. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 24 вересня 2020.
  38. ↑ Music – News – Shakira: 'Pharrell taught me a lot'. Digital Spy. 10 жовтня 2009. Процитовано 5 листопада 2010.
  39. ↑ Busy P » UFFIE "Pop The Glock" VIDEO. Ed Banger Records. 8 жовтня 2009. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 9 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  40. ↑ Cohen, Ian (10 грудня 2009). Clipse: Til the Casket Drops Album Review. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 24 вересня 2020.
  41. ↑ Fekadu, Mesfin (11 квітня 2010). USA Today: Rapper-producer Pharrell has new CD, big plans. Процитовано 11 грудня 2011.
  42. ↑ Greene, Jayson (5 листопада 2010). N.E.R.D.: Nothing Album Review. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 24 вересня 2020.
  43. ↑ Brown, August (24 лютого 2012). The Oscars: Hans Zimmer and Pharrell Williams know the score for the telecast – they wrote it. Los Angeles Times. Процитовано 6 березня 2012.
  44. ↑ Daft Punk's 'Random Access Memories' Collaborators: Pharrell Williams. Vice. Vice. 15 квітня 2013. Процитовано 4 жовтня 2020.
  45. ↑ Sexton, Paul (29 квітня 2013). Daft Punk's 'Get Lucky' Is Year's Best-Seller in U.K., Rises To No. 1. Billboard. Процитовано 4 жовтня 2020.
  46. ↑ Get Lucky Chart History. Billboard. Billboard. Процитовано 4 жовтня 2020.
  47. ↑ Michaels, Sean (30 квітня 2014). Pharrell Williams' Happy was originally recorded by Cee Lo Green. The Guardian. Процитовано 7 жовтня 2020.
  48. ↑ Monger, James Christopher. Heitor Pereira / Pharrell Williams – Despicable Me 2 [Original Motion Picture Soundtrack]. AllMusic. Процитовано 7 жовтня 2020.
  49. ↑ Alter, Charlotte (15 вересня 2014). Robin Thicke Admits He Didn't Really Write 'Blurred Lines,' Was High in the Studio. Time. Процитовано 7 жовтня 2020.
  50. ↑ Lynskey, Dorian (13 листопада 2013). Blurred Lines: the most controversial song of the decade. The Guardian. Процитовано 7 жовтня 2020.
  51. ↑ Robin Thicke Chart History. Billboard. Процитовано 7 жовтня 2020.
  52. ↑ Official Singles Chart Top 100. The Official UK Charts Company. 2 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2020.
  53. ↑ Ortiz, Edwin (15 серпня 2013). Busta Rhymes Discusses "Scenario," A Tribe Called Quest & Chris Lighty – The Combat Jack Show Episode 3. Complex. Процитовано 13 лютого 2015.
  54. ↑ Toor, Amar (22 листопада 2013). Pharrell Williams debuts 24-hour, interactive music video for 'Happy'. The Verge. Процитовано 7 жовтня 2020.
  55. ↑ Simmons, Alexis (2 листопада 2015). Church-goers speak on impact of Pharrell Williams' visit at Emanuel AME. Charleston, South Carolina: WCSC-TV. Процитовано 7 жовтня 2020.
  56. ↑ Grammy Nominations: Jay Z Leads But Timberlake, Other Stars Shut Out of Top Categories – Variety. Variety.
  57. ↑ Michaels, Sean (18 грудня 2013). Pharrell Williams signs to Columbia. The Guardian. Процитовано 22 грудня 2013.
  58. ↑ Blistein, Jon (4 лютого 2014). Pharrell to Perform at Oscars. Rolling Stone. Процитовано 7 жовтня 2020.
  59. ↑ Goddard, Kevin (19 лютого 2014). Pharrell Announces New Album "Girl"; Reveals Cover & Release Date. Hotnewhiphop.com. Процитовано 3 березня 2014.
  60. ↑ NERD mark return with three songs for SpongeBob film soundtrack. The Guardian. 7 січня 2015. Процитовано 7 жовтня 2020.
  61. ↑ Daley, Megan (23 вересня 2015). Pharrell Williams: NYU Tisch School of the Arts artist in residence. Entertainment Weekly. Процитовано 9 липня 2016.
  62. ↑ Communications, NYU Web. Pharrell Williams, the Musician, Songwriter, and Producer, to Speak at NYU's Commencement. Процитовано 10 грудня 2017.
  63. ↑ Commencement 2017: A Grad's Perspective website of NYU
  64. ↑ Willman, Chris (17 серпня 2018). Album Review: Ariana Grande's 'Sweetener'. Variety. Процитовано 7 жовтня 2020.
  65. ↑ Pearce, Sheldon (17 серпня 2018). Ariana Grande "Blazed" [ft. Pharrell]. Pitchfork. Процитовано 7 жовтня 2020.
  66. ↑ Hussein, Wandera (17 серпня 2018). Here are the full album credits for Ariana Grande's Sweetener. The Fader. Процитовано 7 жовтня 2020.
  67. ↑ Something in the Water - Virginia Beach - April 26 - 28 2019. Something in the Water - Virginia Beach - April 26–28, 2019.
  68. ↑ PHARRELL REVEALS SOMETHING IN THE WATER. Front Gate Tickets. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  69. ↑ Bloom, Madison; Strauss, Matthew (4 березня 2019). Pharrell Reveals Something in the Water Festival 2019 Lineup: Travis Scott, Pusha-T, and More. Pitchfork. Pitchfork. Процитовано 7 листопада 2020.
  70. ↑ Newman, Jason (28 квітня 2019). Pharrell Brought Out Every Rapper Ever for His Something in the Water Set. Rolling Stone (амер.). Процитовано 12 червня 2019.
  71. ↑ Chitwood, Adam (24 червня 2019). 'The Lion King' Soundtrack Details Revealed; Includes New Elton John Song. Collider. Процитовано 24 червня 2019.
  72. ↑ Bergeson, Samantha (26 січня 2024). Pharrell Williams Announces Lego-Inspired Biopic 'Piece by Piece' at Focus Features. IndieWire (амер.). Процитовано 1 вересня 2024.
  73. ↑ 'I Don't Know What Myself Is' Pharrell explains why he's better when he's making music for other people, and his songs that defined the decade. Vulture. 2019.
  74. ↑ а б Kondo, Toshitaka. Pharrell Williams, Accidental Crooner. VH1. Архів оригіналу за 9 грудня 2006. Процитовано 6 липня 2009.
  75. ↑ Scaggs, Austin (17 листопада 2005). Q&A: Pharrell Williams. Rolling Stone. Архів оригіналу за 20 лютого 2008. Процитовано 6 липня 2009.
  76. ↑ Williams, Holly. How synaesthesia inspires artists. BBC. Процитовано 6 червня 2024.
  77. ↑ Pharrell Williams On Juxtaposition And Seeing Sounds. NPR Staff. The Record, NPR. Процитовано 6 червня 2024.
  78. ↑ Pharrell buys back Billionaire Boys Club & Ice Cream brands from Iconix. FashionNetwork.com. 21 січня 2016. Процитовано 7 жовтня 2020.
  79. ↑ Hip-hop's glittering touchstone. The Australian. 27 лютого 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 11 березня 2009.
  80. ↑ DECESARE, EILEEN; NARAYAN, MARY (2010). When a For-Profit Acquires a Nonprofit Organization. Home Healthcare Nurse. 28 (3): 147—153. doi:10.1097/01.nhh.0000369766.47493.6d. ISSN 0884-741X. PMID 20308809. S2CID 10422883.
  81. ↑ Horowitz, Steven (15 травня 2012). Pharrell Williams Launches Social Media Venture "I Am Other". HipHopDX. Процитовано 7 жовтня 2020.
  82. ↑ David Yi (27 березня 2014). Pharrell to Collaborate With Adidas. WWD. Процитовано 13 лютого 2015.
  83. ↑ adidas Originals and Pharrell Williams announce 'long term partnership' with first collection dropping Summer 2014. Acclaim Magazine (амер.). 28 березня 2014. Процитовано 9 березня 2022.
  84. ↑ Rooney, Kyle (18 липня 2016). Adidas NMD "Human Race" collection to be released on July 23, 2016. Hotnewhiphop.com. Процитовано 18 липня 2016.
  85. ↑ Pharrell Williams, G-Star to launch eco-friendly denim line. NY Daily News. 10 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2015.
  86. ↑ Pharrell Williams and G-Star RAW transform ocean plastic into denim. Dezeen (англ.). 3 липня 2014. Процитовано 9 березня 2022.
  87. ↑ Diderich, Joelle (22 листопада 2017). Chanel and Pharrell Williams Drop World's Most Exclusive Sneakers. WWD (амер.). Процитовано 23 листопада 2017.
  88. ↑ Saeed, Saeed. Pharrell Williams criticised for singing 'Happy' to Israeli soldiers as part of army fundraiser. The National (англ.). Процитовано 9 грудня 2024.
  89. ↑ Kilbane, Brennan (25 листопада 2020). Pharrell Is Launching a Skin-Care Line Called Humanrace, and We Tried It First. Allure.
  90. ↑ Valenti, Lauren (23 листопада 2020). Watch Pharrell Do His Morning Skin-Care Routine. Vogue.
  91. ↑ Louis Vuitton appoints Pharrell as its new men's creative director.
  92. ↑ Louis Vuitton picks Pharrell Williams to lead men's designs. BBC News (брит.). 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  93. ↑ Bramley, Ellie Violet (9 листопада 2023). 'Insensitive': Pharrell Williams' $1m Louis Vuitton handbag attracts criticism. The Guardian. Процитовано 9 листопада 2023.
  94. ↑ Webber, Stephanie (12 жовтня 2013). Pharrell Williams Marries Helen Lasichanh, Usher and Busta Rhymes Perform: All the Details!. Us Weekly. Процитовано 12 жовтня 2013.
  95. ↑ Pharrell Williams Biography: Music Producer, Musician, Singer (1973–). Biography.com (FYI / A&E Networks). Процитовано 31 січня 2017.
  96. ↑ Pharrell Williams and Helen Lasichanh Welcome Triplets. Eonline.com. 31 січня 2017.
  97. ↑ imageplaybuttons (5 квітня 2012). Pharrell Williams | Clue Mag. Cluemagazine.wordpress.com. Процитовано 27 липня 2013.
  98. ↑ The nerd who inherited the earth. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 19 травня 2017.. Retrieved on May 22, 2007.
  99. ↑ Pharrell Is The World's Best-Dressed Man (According To Esquire, Anyway). MTV News. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 13 лютого 2015.
  100. ↑ 13 Questions With Pharrell. AskMen. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 13 лютого 2015.
  101. ↑ Forgenie, Cacy (7 липня 2011). No Kidding! Pharrell Building $35 Million After School Center For Kids (PHOTO). Global Grind. Процитовано 8 листопада 2020.
  102. ↑ Inside Pharrell's $7 Million Los Angeles Home. BallerStatus.com. 30 травня 2015.[недоступне посилання з 01.07.2024]
Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id