| Фанні Ельслер | |
|---|---|
| нім. Fanny Elßler | |
 Франциска Ельслер | |
| Ім'я при народженні | нім. Franziska Elßler |
| Народилася | 23 червня 1810 Відень, Австрія |
| Померла | 27 листопада 1884 (74 роки) Відень, Австрія |
| Поховання | Гітцінзький цвинтарd[1] |
| Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
| Діяльність | артистка балету |
| Галузь | танець[2], театр[2] і балет[2] |
| Знання мов | французька[3] і німецька |
| Заклад | Theater am Kärntnertord[4] |
| Роки активності | 1824—1851 |
| Конфесія | католицтво[5] |
| Батько | Johann Florian Elßlerd[4] |
| Брати, сестри | Therese Elsslerd[4], Johann Elßlerd[4], Anna Elßlerd[4] і Josef Elßlerd[4] |
| У шлюбі з | Louis-Désiré Vérond[4] |
| |
Фанні Ельслер (справжнє ім'я Франциска Ельслер; нім. Fanny Elßler, 23 червня 1810, Відень — 27 листопада 1884, Відень) — австрійська танцюристка балету. Поряд з Марією Тальоні Фанні Ельслер була найвідомішою балериною XIX століття.
Життя та творчість
Мистецтво танцю Фанні Ельслер вивчала разом зі старшою сестрою Терезою в балетній школі при Віденському Бурґтеатрі. Вперше вийшла на сцену в 1824 році в театрі Сан Карло в Неаполі. Тут балерина познайомилася з принцом Салернським Леопольдом, сином неаполітанського короля Фердинанда IV. Від нього народила сина Франца. У 1829 році познайомилася з Фрідріхом фон Генцем, секретарем міністра Клемента фон Меттерніха, старшим за неї на 46 років, і жила з ним аж до смерті Генца в 1832 році. Генц серйозно займався вихованням і освітою молодої дружини, її навчанням іноземним мовам, надавав їй всебічну підтримку.
Гучний успіх прийшов до Фанні Ельслер в 1830 році в Берліні, а потім у Парижі[6] і підкріплений був її подальшими турне Європою, Північною Америкою та Кубою (1840—1841), Росією (1848—1850).
Виконувала партії в балеті «Кульгавий біс» Казимира Жида, партії Лізи («Марна пересторога» Луї Герольда), Есмеральди («Есмеральда» Цезаря Пуньї).
Великою популярністю користувалися виконувані нею народні танці — краков'як, полька, качуча та інші. Часто виступала зі своєю сестрою, танцюристкою Терезою Ельслер — аж до 1850 року, коли Тереза стала дружиною принца Адальберта Прусського[7].
У 1851 році Фанні Ельслер, перебуваючи на піку своєї слави, несподівано залишила сцену і зосередилася на приватному житті. Її останній виступ відбувся в рідному Відні, після чого вона до 1854 роки жила в Гамбурзі. У 1854 році балерина остаточно повернулася до Відня. Похована на Хітцінгському кладовищі.
Репертуар
24 червня 1839 — «Тарантул» Жана Кораллі, музика Казимира Жида, лібрето Ежена Скриба (в інших ролях Жозеф Мазильє та Іпполит Барре).
Визнання
У 1894 році на честь Ельслер була названа одна з вулиць Відня (Elßlergasse). Її ім'я носять також вулиці в Гамбурзі і в Айзенштадті.
Образ у мистецтві
У живописі
Портрет Фанні Ельслер в ролі циганки з «Кульгавого біса» з позначенням року її дебюту (1834), написаний Гюставом Буланже по літографії Анрі Греведона, розташовується на фризі Танцювального фоє Гранд-Опера серед інших двадцяти портретів видатних танцюристок Опери кінця XVII — середини XIX століть.
В театрі
Фанні Ельслер є героїнею двох оперет:
- «Танцівниця Фанні Ельслер» — трьохактна оперета Йоганна Штрауса-сина по лібрето Ганса Адлера, прем'єра відбулася 22 грудня 1934 року в Берліні.
- «Імператорський бал в Шенбрунні» (Hofball in Schönbrunn) — оперета серпня Пепека по лібрето Йозефа Вентера, прем'єра відбулася 3 вересня 1937 року у Відні.
На екрані
- «Досвід знаменитої танцюристки Фанні Ельслер» — фільм режисера Фрідріха Цельника, в ролях Лія Мара і Ернст Гофман (Zelnik-Mara-Film, Берлін, 1920).
- «Фанні Ельслер» — фільм режисера Пауля Мартіна, в ролях Ліліан Гарві і Віллем Біргель (UFA, Берлін, 1937).
- «Балерина Фанні Ельслер» — фільм режисера Артура Рабенральта (Берлін, 1965).
Примітки
- ↑ https://www.friedhoefewien.at/verstorbenensuche-detail?fname=Fanny+El%C3%9Fler&id=04%3E3MCDJGW&initialId=04%3E3MCDJGW&fdate=1884-11-29&c=018&hist=false
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж Deutsche Nationalbibliothek Record #118688863 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/06-gumpendorf/01-015/?pg=168
- ↑ Homans, 2013, с. 119-120.
- ↑ Эльслер, Тереза // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Homans, Jennifer (2013). Apollo's Angels: A History of Ballet (англ.). Granta Books. ISBN 9781847084545.
- Lieselotte Denk: Fanny Elßler. Tänzerin eines Jahrhunderts. Amalthea-Verlag, Wien 1984, ISBN 3-85002-196-3
- Ivor Guest: Fanny Elßler. Black Books, London 1970
- Riki Raab: Fanny Elßler. Eine Weltfaszination. Bergland-Verlag, Wien 1962
- Jarmila Weißenböck: Fanny Elßler. Materlialien. Böhlau, Wien 1984, ISBN 3-205-06301-5
Посилання
- Эльслер, Фанни // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
