Устюжанін Яків Маркович

Яків Маркович Устюжанін
Яків Маркович Устюжанін
рос. Яков Маркович Устюжанин
Народження	1918; Устюжаніно, Каменський повіт, Алтайська губернія, РСФРР
Смерть	16 травня 1942; Староруський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1939—1942
Партія	КПРС
Звання	Молодший лейтенант
Формування	188-ма стрілецька дивізія
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Я́ків Ма́ркович Устюжа́нін (рос. Яков Маркович Устюжанин; 1918 — 16 травня 1942) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу 260-ї окремої розвідувальної роти 188-ї стрілецької дивізії, молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942).

Життєпис

Народився в селі Устюжаніно, нині Ординського району Новосибірської області Російської Федерації.

У лавах РСЧА з 1939 року. На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному фронті. Кандидат у члени ВКП(б).

У січні 1942 року в районі села Липовиці (Псковська область), ведучи розвідку боєм, був взятий у полон німецький солдат, який дав цінні свідчення. 9 травня того ж року взвод під керівництвом Я. М. Устюжаніна, перебуваючи на острові на річці Ловать, виявив ворожий десант, який відкрив кулеметний і автоматний вогонь по розвідникам. Завдяки вмілим діям командира взводу і правильній розстановці сил супротивник був змушений відступити, залишивши до 25 солдатів вбитими.

16 травня 1942 року перед взводом молодшого лейтенанта Я. М. Устюжаніна командуванням було поставлене завдання: на човнах форсувати водну перешкоду, висадитись на протилежний беріг і, рухаючись болотом, дістатись шляху зі Старої Русси на Взвад і влаштувати там засідку з метою захоплення «язика» і документів. Перебуваючи на чолі групи з 12 червоноармійців, здійснив напад на колону німців чисельністю до роти, що рухалась шляхом з Отвидіно на Стару Руссу. Загинув під час бою.^[1]

Після закінчення війни перепохований у братній могилі на Симоновському кладовищі міста Стара Русса Новгородської області.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» молодшому лейтенантові Устюжаніну Якову Марковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу.^[2]

Вшанування пам'яті

До 2024 року вулиця Офіцерська у місті Первомайську Миколаївської області носила ім'я Якова Устюжаніна. Його ім'ям також названі вулиці у місті Стара Русса і селі Устюжаніно.

Примітки

Література

Нечитайло Г. И. 188-я стрелковая — 46-я ракетная Нижнеднепровская орденов Октябрьской Революции и Красного знамени дивизия. Боевой путь. — Первомайск, 2011. (рос.)

[1] Нагородний лист на представлення до звання Героя Радянського Союзу. (рос.)

[2] Указ Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1942 року «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу керівному і рядовому складу Червоної армії». (рос.)

[1]

[2]