Одна з низки статей Уруми Урумська діаспора Релігія Християнство Близькі етноси Румеї · Караїми · Кримчаки · Кримські татари Мови та діалекти Урумська Кипчацько-половецькі говори Кипчацько-огузькі говори Огузько-кипчацькі говори Огузькі говори Кримськотатарська · Турецька Караїмська · Кримчацька · Історія Половці Ханство (1441–1783) Переселення урумів з Криму (1774-1779) Маріупольський повіт (1780–1917) Національно-персональна автономія урумів (1917–1918) Маріупольська округа (1923–1930) Грецька операція НКВС (1937-1938) Урумські поселення Приазов'я Найвидатніші постаті Хонагбей Лівон Пічахчи Ілля Якович Тахтамишев Володимир Феофанович Борота Віктор Степанович Символи Інше Урумська література · Урумська писемність · Мега-Йорти п о р

Урумська література — література, написана урумською мовою греків Надазов'я.

На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це дастани, казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки.

Значний внесок у вивчення урумської мови зробив відомий мовознавець-тюрколог, доктор філологічних наук Олександр Гаркавець, який видав урумський словник та низку наукових праць з питань історії та функціонування урумської мови.

Дослідженням і популяризацією урумського фольклору займається Олександр Рибалко — етнодокументаліст, перекладач, дослідник культури надазовських греків^[1].

Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:

1) «Маріуполь і його околиці». — Маріуполь, 1892;

2) «Козмуку пігад'». — Донецьк, 1994.

Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був поет і літературознавець Валерій Кіор (1951— 2023) із селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури^[2]. Також урумською мовою писав письменник і поет Віктор Борота (1936—2022), що народився в с.Староігнатівка і жив у Донецьку, та Кирик Хава (Хозлу) з с. Староігнатівка.

• Уруми
• Урумська мова

1. ↑ Помазан, Вікторія (8 вересня 2019). Олександр Рибалко: «Мови надазовських греків є унікальною складовою мовного розмаїття нашої країни». Федерація грецьких товариств України. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. [Архівовано 2022-08-13 у Wayback Machine.]
2. ↑ Костюк, Богдан (19 лютого 2009). Перший підручник урумської мови: презентація у Києві. Радіо Свобода. Процитовано 6 жовтня 2024.

• Гаркавець О. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки / Олександр Гаркавець. — Алма-Ата : Український культурний центр, 1999. — 624 с.
• Смолина М. Урумский язык. Приазовский вариант : учебное пособие для начинающих. — Киев : Бланк-Пресс, 2008. — 168 с.