Університет Париж-Південь XI | |
---|---|
48°42′02″ пн. ш. 2°10′14″ сх. д. / 48.7006° пн. ш. 2.17058° сх. д. | |
Тип | університет[d] |
Країна | Франція |
Назва на честь | Париж |
Засновано | 1971 р., колишній Паризький університет 1253 р. |
Закрито | 2020 |
Президент | Alain Sarfatid[1] |
Студентів | 26 876 |
Професорів | 1861 |
Приналежність | ComUE Paris-Saclay Universityd |
Членство у | |
Випускники | Category:Paris-Sud University alumni |
Штаб-квартира | Орсе |
Адреса | Орсе |
Сайт | www.universite-paris-saclay.fr |
Université Paris-Sud у Вікісховищі |
Університет Париж-Південь XI — французький державний університет, що спеціалізується на точних науках. Університет Париж-Південь — один з найкращих університетів Франції, в 2008 році в щорічному академічному рейтингу університетів світу зайняв 49-е місце, поступаючись лише Університету П'єра і Марії Кюрі.
П'ять лауреатів Медалі Філдса і два лауреати Нобелівської премії були пов'язані з університетом.
16 січня 2019 року Ален Сарфаті був обраний президентом Університету Париж-Південь XI. Він змінив на цій посаді Сільві Ретайло, яка була обрана президентом ComUE Université Paris-Saclay.
Починаючи з 2020 року, University Paris Sud був замінений на University of Paris-Saclay.[8]
Історія
Історія університету починається з 1940 року, саме тоді Ірен Жоліо-Кюрі та Фредерік Жоліо пропонують Паризькому університету перенести частину факультету наук у передмістя. Остаточне рішення було прийнято в 1954 році. В 1956 році відкрито Інститут ядерної фізики в Орсе, першим ректором якого стає Фредерік Жоліо. З огляду на зростаюче критичне становище Сорбонни, частина факультету наук перемістили в Інститут ядерної фізики. Після травневих подій 1968 року інститут отримує статус університету [9].
Структура
В університеті 5 факультетів:
- Факультет економіки, права та менеджменту
- Факультет медицини
- Факультет фармацевтики
- Факультет наук
- Факультет фізкультури і спорту
До складу університету входять і 5 інститутів:
- Інститут електрики,
- Інститут промислової інформатики,
- Інститут механіки і автоматизації;
- Інститут інформатики і вимірювань у фізиці, хімії;
- Інститут менеджменту та комерції.
До університету належить також «Інженерна школа» [10]. В університеті розташовано 111 дослідних лабораторій, в яких працюють 2 200 професорів-дослідників [11]. Багато провідних французьких лабораторій були серед них, особливо в галузі фізики елементарних частинок,[12] ядерної фізики,[13] астрофізики,[14] атомної фізики та молекулярної фізики, фізики конденсованих середовищ,[15] теоретичної фізики,[16] електроніки, нанонауки та нанотехнологій.[17]
Знамениті професори й дослідники
- Альбер Фер — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 2007 році
- П'єр Жиль де Жен — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1991 році
- Венделін Вернер — французький математик німецького походження, лауреат Філдсівської премії 2006 року
- Лоран Лаффорг — французький математик, лауреат Філдсівської премії 2002 року.
- Жан-Крістоф Йоккоз — французький математик, лауреат Філдсівської премії 1994 року.
- Етьєн-Еміль Больє — французький медик і дослідник, в 2003—2004 роках працював у Колеж де Франс
Див. також
Примітки
- ↑ https://www.leparisien.fr/essonne-91/orsay-bures-alain-sarfati-nouveau-president-de-l-universite-paris-sud-16-01-2019-7989981.php
- ↑ а б в http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
- ↑ https://www.leru.org/members
- ↑ http://www.curif.org/fr/a-propos/membres/
- ↑ Our Members / Tier 4
- ↑ Université Paris-Saclay to become one of the LERU members in 2020 | Université Paris Saclay. web.archive.org. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 19 липня 2022. [Архівовано 2019-07-22 у Wayback Machine.]
- ↑ http://www.u-psud.fr/fr/l_universite/historique.html [Архівовано 14 червня 2007 у Wayback Machine.] Історія університету
- ↑ Організація університету. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 8 вересня 2010.
- ↑ Дослідження при університеті. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 8 вересня 2010. [Архівовано 2009-09-17 у Wayback Machine.]
- ↑ LAL: site institutionnel – LAL nouveau site WordPress (fr-FR) . Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ French national synchrotron facility. www.synchrotron-soleil.fr. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Institut d'Astrophysique Spatiale. www.ias.u-psud.fr. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Laboratoire de physique des Solides (брит.). Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ [LPT]. www.th.u-psud.fr. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 19 липня 2022. [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
- ↑ C2N – Home. www.c2n.universite-paris-saclay.fr. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022.