| Тіні Кокс | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився | 6 травня 1953 (71 рік) Зеелстd, Вельдховенd, Північний Брабант, Нідерланди |
| Країна |  Нідерланди |
| Місце проживання | Тілбург[d] |
| Діяльність | політик, правник |
| Alma mater | Тілбурзький університетd (1975) |
| Заклад | Соціалістична партія |
| Членство | ПАРЄ |
| Посада | член Сенату Нідерландів[d], головний редактор, municipal councillor of Tilburgd[1], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[2] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[2] |
| Партія | Соціалістична партія |
| Нагороди |  |
Мартінус Йозефус Марія «Тіні» Кокс (нід. Martinus Josephus Maria (Tiny) Kox; нар. 6 травня 1953, Зеелст) — нідерландський політик лівого спрямування, член Соціалістичної партії, депутат Сенату (верхньої палати нідерландського парламенту) від цієї партії та голова її фракції в Сенаті з 10 червня 2003 року. Голова ПАРЄ з 24 січня 2022 року.
З 2014 року і до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну сприймався в Україні як проросійський політик.[3]
Життєпис
Вивчав право в Тілбурзькому університеті. З 1975 по 1978 рр. працював у центрі правової допомоги Тілбурга, у 1978 р. — в адміністрації муніципалітету Остергаут, а з 1978 по 1982 р. знову був співробітником центру правової допомоги Тілбурга. З 1981 по 1994 рр. працював головним редактором партійного журналу соціалістів «Tribune», а з 1982 по 1999 рр. був керівником фракції соцпартії в міській раді Тілбурга. Крім того, займає кілька посад у виконавчих органах партії.
З червня 2003 року депутат Сенату Нідерландів. Він також голова Партії європейських лівих у Парламентській Асамблеї Ради Європи та партійний працівник аналітичного центру соцпартії.
На загальних виборах 2006 року Кокса обрано депутатом Палати представників (нижньої палати парламенту Нідерландів), але він не скористався цим мандатом, щоб продовжити своє депутатство в Сенаті.[4]
У квітні 2019 р. підготував доповідь «Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього», у якій обстоював створення альтернативного механізму запровадження санкцій проти країн, які порушують принципи Ради Європи. Первісний текст доповіді цього, на думку українських делегатів, проросійського[5] політика містив норми, які давали змогу повернути в асамблею делегацію Росії. 10 квітня 2019 Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про підтримку цієї доповіді Кокса, з остаточного тексту якої згадані норми було вилучено.[6]
У січні 2022 року був обраний Головою ПАРЄ.[7]. 15 березня 2022 року разом з європейськими політиками виступив із заявою про виключення РФ з Ради Європи[8] 6 квітня 2022 року прибув до Львова на запрошення Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, ставши першим нідерландським політиком, який відвідав Україну після початку російського вторгнення.[9] У Львові Кокс зустрівся зі спікером українського парламенту, членами української делегації ПАРЄ та мером Андрієм Садовим.[10]
Кокс заявив, що завдяки співпраці Парламентської асамблеї та Кабінету міністрів Ради Європи вдалося за три дні призупинити представництво Росії в органах РЄ, а за три тижні — виключити її з організації.[3][10]
Примітки
- ↑ Parlement.com
- ↑ а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=5246
- ↑ а б Аліса Смагіна (17 травня 2022). Хто приїхав в Україну? Президенти, прем'єр-міністри та перші леді, які не бояться підтримати нашу країну візитами. Рубрика. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Tiny Kox blijft SP in Senaat leiden, Website SP, 24 November 2006. (нід.)
- ↑ ПАРЄ ухвалила рішення про Росію, прибравши з нього небезпечні норми
- ↑ ПАРЄ схвалила доповідь Кокса без норм, які давали змогу повернути в асамблею делегацію РФ
- ↑ Ярослав Лепеха (24 січня 2022). Президентом ПАРЄ обрали Тіні Кокса. У 2019 він ініціював повернення Росії в Асамблею. Суспільне Новини. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Лідери Ради Європи зробили спільну заяву щодо виключення Російської Федерації з Ради Європи. Офіс Ради Європи в Україні. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Президент ПАРЄ досі вважає, що Україні не потрібна була угода з Євросоюзом. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ а б PACE President and political group leaders meet Ukrainian Speaker in Lviv (англ) . Parliamentary Assembly. 6 квітня 2022. Процитовано 23 травня 2023.
Посилання
- Життєпис на сайті парламенту (нід.)
- Біографія сенатора (нід.)
|
Це незавершена стаття про нідерландського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |