Lifestyle Khazanah Profil Baru Dram Lists Ensiklopedia
Technopedia Center
PMB University Brochure
Faculty of Engineering and Computer Science
S1 Informatics S1 Information Systems S1 Information Technology S1 Computer Engineering S1 Electrical Engineering S1 Civil Engineering

faculty of Economics and Business
S1 Management S1 Accountancy

Faculty of Letters and Educational Sciences
S1 English literature S1 English language education S1 Mathematics education S1 Sports Education





  2. Weltenzyklopädie
  3. Тіна Пересунько — Вікіпедія
Тіна Пересунько — Вікіпедія
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тіна Пересунько (16 жовтня 1982 р.) — українська дослідниця, культурна менеджерка, авторка книг і публікацій з історії інтернаціоналізації «Щедрика» та світових гастролей капели Олександра Кошиця, як проєкту культурної дипломатії України.

Творча біографія

Закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом за фахом «магістр міжнародного маркетингу та реклами» й аспірантуру Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за спеціальністю «всесвітня історія»[1][2], здобула післядипломну освіту за напрямком «Культурна дипломатія XXI століття» при варшавському університеті Collegium Civitas[3].

Упродовж 2006-2008 років працювала ведучою на Радіо Культура. У 2008-2009 роках: прес-секретарка Міністерства культури та інформаційної політики України[3]. У 2011 році розробила й курувала інтернет-портал «Культура» при Національному газетно-журнальному видавництві[4]. Упродовж 2011-2012 рр.: стипендіатка польсько-американської Програми Лейна Кіркланда (Варшава). Учасниця Революції Гідності[5].

Авторка низки наукових та публіцистичних праць з історії та практики культурної дипломатії України[6][7][8][9][10][11][12][13][14][15], Польщі[16][17][18], США[19]. 2018 року упорядкувала вуличну виставку «Культурна дипломатія України: Світовий тріумф Щедрика», яка експонувалася у Києві біля будівель Національної опери України, Міністерства закордонних справ й Верховної Ради України, Національного музею історії України, у фойє Центрального залізничного вокзалу та в 11 містах на Сході України[20][21][22].

Ініціювала відзначення у 2019 році 100-річчя культурної дипломатії України. З цією метою упорядкувала й опублікувала збірник архівних документів «Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України»[23] та однойменну стендову виставку, які презентувала за участі представників влади в Дипломатичній академії при МЗС України[24][25], у Верховній Раді України (до 100-річчя ухвалення першого в Україні закону в галузі культурної дипломатії[26][27][28][29]) та в Кабінеті Міністрів України[30]. У працях вперше в історіографії реконструювала історію світового турне Української Республіканської Капели й опублікувала раніше невідомі архівні документи з історії культурної дипломатії УНР, встановила дати прем'єри «Щедрика» Миколи Леонтовича у 17 країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки у 1919-1924 роках.

У травні 2019 року з нагоди 145-річчя Симона Петлюри презентувала на Книжковому арсеналі книгу «Культурна дипломатія Симона Петлюри: “Щедрик” проти “русского мира”. Місія капели Олександра Кошиця (1919-2024)»[31]. Видання здобуло відзнаку XXI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2019» в номінації «Минувшина: популярні видання/історична белетристика»[32]. У жовтні 2019 року разом із київським офісом Програми імені Фулбрайта провела у Національній філармонії України концерт «Від Щедрика до Carol of the Bells» на відзначення 100-річчя культурної дипломатії України[33][34][35].

2021 року перебувала на дослідженні у Нью-Йорку як стипендіатка Програми імені Фулбрайта[36]. З метою відзначення у 2022 році 100-річчя американської прем'єри "Щедрика" співпрацювала з МЗС України в реалізації міжнародної кампанії "Щедрик: магія Різдва"[37], авторка контенту англомовного цифрового ресурсу з історії пісні (Ukrainian origin of Carol of the Bell)[38][39]. Для супроводу ювілейної кампанії підготувала дослідження "Щедрик. Відома пісня з невідомою історією", перекладеного на англійську, французьку, польську й португальську мови[40]. У грудні 2022 року на відзначення 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича організувала спільно з Музеєм видатних діячів української культури музейну виставку "Я співаю, отже існую", під час якої уперше в Україні експонувався оригінал рукопису "Щедрика"[41][42][43].

2022 року за матеріалами дослідження авторки вийшов документальний фільм «Щедрик проти русского міра»[44], вона ж виступила співсценаристкою кінострічки. Також за матеріалами публікацій дослідниці створено випуск «Машини часу» Олега Криштопи «Культурна дипломатія: як Петлюра переконував світ, що Україна не Росія» (2017 р.), ролик «ІстФакт про світовий тріумф «Щедрика» (2019 р.) з істориком Володимиром В’ятровичем, експлейнери Ukraїner`а «The Untold Story of “Carol of the Bells”»[45] та «”Щедрик”. Відома пісня з невідомою історією»[46] (2022 р.), випуск «Стерта правда про Щедрик» проєкту «Реальна історія з Акімом Галімовим» (2023 р.), ролик з історії "Carol of the Bells" за участі голлівудських акторок Барбри Стрейзандт й Віри Фарміги (2024 р.)[47] тощо. Дослідження лягло в основу оновлення експозицій Музею Миколи Леонтовича у Тульчині[48], Музею української діаспори у Києві[49], встановлення у Києві та Кам'янці-Подільському пам’ятних дошок диригенту Олександру Кошицю та Українській Республіканській Капелі, міні-скульптури "Щедрик" на будинку МЗС України[50][51][52], проведення у різних містах України та світу тематичних виставок, концертів, фестивалів[53][54][55][56][57][58], зокрема, ювілейного концерту "Notes From Ukraine" у Карнеґі-Гол на відзначення 100-річчя першого виконання «Щедрика» у США[59][60][61].

24 грудня 2023 року дослідниця організувала й провела в Національній філармонії України концерт-реконструкцію «Гай, Рожество!» на відзначення 100-річчя південноамериканської прем'єри «Щедрика»[62]. На заході уперше через 100 років Академічна хорова капела Українського радіо під орудою Юлії Ткач відтворила на українській сцені репертуар прем'єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнеґі-Гол й хіти південноамериканського турне колективу[63][64][65]. Програму повторили 24 березня 2024 року під час концерту-реконструкції «Прилетіла ластівочка» на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Миколи Садовського[66].

Із 2019 року працює науковою співробітницею відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України[67]. Із 2021 року: співзасновниця й голова правління ГО "Інститут Леонтовича".

Правнучка письменника Кузьми Гриба.

Книги

  • Пересунько Т. Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України. Київ. «АртЕк», 2018. 200 с. ISBN 978-617-7674-01-5
  • Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ. «АртЕк», 2019. 312 с. ІSBN 978-617-7674-92-3
  • Пересунько Т. Щедрик. Відома пісня з невідомою історією. Київ. Інститут Леонтовича, 2024. 52 с.

Примітки

  1. ↑ Найдюк, Олеся (6 листопада 2020). Тіна Пересунько: «Культурна дипломатія – це діалектика». Kyiv Daily.
  2. ↑ Молодій, Володимир (12 червня 2022). “Співай, поневолена Україно, співай, щебетушко!”: Тіна Пересунько про українську культурну дипломатію 100 років тому. Локальна історія.
  3. ↑ а б Тіна Пересунько. Громадський простір.
  4. ↑ Передноворічна презентація видань. Укрінформ, на YouTube. 27 грудня 2011.
  5. ↑ #BABYLON'13 (28 лютого 2020). Генерація Майдану. Рік революції та війни/Generation Maidan: A Year of Revolution & War.
  6. ↑ Пересунько, Тіна (11 серпня 2016). Культурна дипломатія Симона Петлюри: тріумф української пісні в Європі (у трьох частинах). LB.ua.
  7. ↑ Пересунько, Тіна (2016). Європейське турне Української Республіканської Капели (1919-1920), як інструмент зовнішньополітичної стратегії і культурної дипломатії Симона Петлюри. Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 23.
  8. ↑ Пересунько, Тіна (2016). Європейське турне Української Республіканської Капели (1919-1920), як інструмент культурної дипломатії УНР. Український археографічний щорічник. – Вип. 19/20.
  9. ↑ Пересунько Т. Ідея української культурної дипломатії в XXI столітті: проекція крізь призму польського досвіду // Український Альманах. Варшава, 2014. – С. 52-65.
  10. ↑ Пересунько, Тіна (8 жовтня 2014). Політика тиші. Культурна дипломатія України повинна перетворитись на чинник національної безпеки. Газета "День".
  11. ↑ Культурна дипломатія України в Польщі після Євромайдану: зміст і організаційна структура (2014–2016). Агора. Випуск 16. 2016.
  12. ↑ Пересунько, Тіна (2 березня 2016). Українська культурна дипломатія: амбітний початок. LB.ua.
  13. ↑ Пересунько, Тіна (11 травня 2016). Україна на експорт: про вразливі місця культурної дипломатії. LB.ua.
  14. ↑ Пересунько, Тіна (2017). Інституціоналізація культурної дипломатії в Україні: до проблеми історичної тяглості (PDF). Культурологічний альманах. Вип. 5.
  15. ↑ Пересунько, Тіна (2017). Гастролі Капели Кошиця як витоки культурної дипломатії (PDF). Україна Дипломатична. Вип. 18.
  16. ↑ Пересунько, Тіна (25 листопада 2015). Єжи Онух: культурна дипломатія – це продаж іміджу країни засобами культури. LB.ua.
  17. ↑ Пересунько, Тіна (25 липня 2016). Польща на експорт: нова публічна дипломатія чи політичний реванш. LB.ua.
  18. ↑ Пересунько, Тіна (2017). Культурна дипломатія Республіки Польща: еволюція поняття в риториці міністрів зовнішньополітичного і культурного відомств (1989-1999 рр.). Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 24.
  19. ↑ Пересунько, Тіна (2017). Жорстка і м’яка сила американської культурної дипломатії: конспект історичного огляду становлення і розвитку інституцій культурної дипломатії США у 1933–2003 роках. Агора. Випуск 18.
  20. ↑ Фотовиставка «Культурна дипломатія України: світовий тріумф «Щедрика». Espreso.TV, на YouTube. 1 липня 2018.
  21. ↑ Виставка «Культурна дипломатія України – світовий тріумф «Щедрика». Веб-сторінка УІНП.
  22. ↑ Звіт за 2018 рік Голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Веб-сторінка УІНП.
  23. ↑ Пересунько, Тіна (2018). Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України. Київ: АртЕк. с. 200. ISBN 978-617-7674-01-5.
  24. ↑ Чорна, С. (4 грудня 2018). «Щедрик» зігріває серця. Голос України.
  25. ↑ Кузик, Валентина. Тріумф «Щедрика» - 100 років культурної дипломатії України. Веб-сайт Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
  26. ↑ Експозицію «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії України» до 100-річчя ухвалення Закону УНР про культурну промоцію України відкрив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Офіційний вебпортал парламенту України. 15 січня 2019.
  27. ↑ Лавренюк, Сергій (16 січня 2019). У Верховній Раді - виставка до 100-річчя ухвалення закону УНР про перший проект культурної дипломатії. Голос України.
  28. ↑ У Раді відкрилася виставка архівних документів культурної дипломатії УНР. Espreso.tv, на YouTube. 15 січня 2019.
  29. ↑ Відкриття виставки «Світовий тріумф «Щедрика» – 100 років культурної дипломатії». Телеканал Рада, на YouTube. 15 січня 2019.
  30. ↑ Служба Віце-прем'єр-міністра України (27 лютого 2019). Павло Розенко відвідав виставку «Світовий тріумф «Щедрика». Урядовий портал.
  31. ↑ Пересунько, Тіна (2019). Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ: АртЕк. с. 312. ISBN 978-617-7674-92-3.
  32. ↑ «Книжка року-2019» в номінації «Минувшина: популярні видання/історична белетристика». НАН України.
  33. ↑ Kolomayets, Marta (4 січня 2020). Celebrating 100 years of cultural diplomacy in Ukraine. The Ukrainian Weekly.
  34. ↑ From "Shchedryk" to "Carol of the Bells". TheFulbrightUkraine, на YouTube. 12 грудня 2019.
  35. ↑ 100 років культурної дипломатії України: від «Щедрика» до «Carol of the Bells». Український кризовий медіа центр. 9 жовтня 2019.
  36. ↑ Fulbright Scholars 2020-2021 (PDF). Вісник №31, квітень 2021.
  37. ↑ МЗС разом з партнерами запускає масштабну культурно-мистецьку кампанію «Щедрик: магія Різдва» / Shchedryk: celebrating Christmas magic». 10 грудня 2021.
  38. ↑ Ukrainian origin of Carol of the Bells. Ukraine.ua.
  39. ↑ Як український Щедрик став світовим хітом Carol of the Bells: МЗС запустило англомовний цифровий проект про Щедрик. Веб-сайт МЗС України. 17 грудня 2021.
  40. ↑ Пересунько, Тіна (24 грудня 2022). Ukrainer.
  41. ↑ Уперше в Україні показали оригінал рукопису Щедрика Миколи Леонтовича. Espreso.tv, на YouTube. 22 грудня 2022.
  42. ↑ Уперше в Україні показали оригінали рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича. Веб-сайт Державної архівної служби України. 21 грудня 2022.
  43. ↑ Українцям вперше показали оригінальний рукопис "Щедрика" Леонтовича та лист Петлюри. Kyiv Post. 23 грудня 2022.
  44. ↑ Як і чому з'явився документальний фільм про український "Щедрик". Суспільне Культура, на YouTube. 26 грудня 2022.
  45. ↑ The Untold Story of “Carol of the Bells” • Ukrainer in English. Ukraїner, на YouTube. 5 жовтня 2022.
  46. ↑ «Щедрик». Відома пісня з невідомою історією • Ukrainer. Ukraїner, на YouTube. 24 грудня 2022.
  47. ↑ Українського «Щедрика» заспівали у світі.
  48. ↑ Самченко, Валентина (27 листопада 2019). Столиця «Щедрика»: у Тульчині оновили Музей Миколи Леонтовича. Україна молода.
  49. ↑ Лиховій, Шовкун (10 червня 2021). Від “людини в кожусі” до американського рейнджера: у Музеї української діаспори відкрилася оновлена експозиція. Новинарня.
  50. ↑ На Андріївському відкрили пам’ятну дошку популяризатору «Щедрика» Олександру Кошицю. Укрінформ. 23 грудня 2021.
  51. ↑ У Кам’янці-Подільському відкрили меморіальну дошку на честь легендарного “Щедрика”. Хмельницький Times. Процитовано 25 серпня 2021.
  52. ↑ Символ культурної дипломатії. У Києві відкрили мініскульптуру Щедрик. 20 грудня 2024.
  53. ↑ Карпова, В. (26 грудня 2018). «Щедрик-Fest» у Покровську 27-28 грудня: програма святкування.
  54. ↑ Вінниччина готується до фіналу проєкту «Від Щедрика до Carol of the Bells». Вінницька обласна військова адміністрація. 25 жовтня 2019.
  55. ↑ Кам'янецькі ноти і крила Щедрика. Край Кам'янецький. 26 грудня 2020.
  56. ↑ В Івано-Франківську відбувся концерт хорової музики «Щедрик: від Станіславова до Нью-Йорка». ТРК РАІ, на YouTube. 10 травня 2023.
  57. ↑ Sabato a San Rocco “Missione Perpetua, la storia della canzone Shchedryk”. quisenigallia.it. 5 грудня 2023.
  58. ↑ Саф'ян, Дзвенислава (7 грудня 2023). Sound of Ukraine — вільному світу. zbruc.eu.
  59. ↑ “Carol of the Bells” at Carnegie Hall Celebrating the Centenary of a Christmastime Classic. Веб-сайт Карнегі Гол.
  60. ↑ Святкування 100-річчя Щедрика. Карнегі-Голл, Нью-Йорк. Веб-сайт Українського Інституту.
  61. ↑ Peresunko, Tina (December 2022). Carol of the Bells: The Unknown History of a Well-Known Song (english) . Carnegie Hall, Playbill.
  62. ↑ Твердохліб, Ганна (27 грудня 2023). У Києві вперше за 100 років відновили концерт американської прем’єри “Щедрика” у Карнегі Гол. Голос Америки.
  63. ↑ Чим вражатиме реконструкція концерту, де вперше пролунав Щедрик?. Сніданок з 1+1. 24 грудня 2023.
  64. ↑ В Національній філармонії повністю відтворили репертуар українського концерту в Карнегі-хол. Подробиці. 25 грудня 2023.
  65. ↑ «Гай, Рожество!» — концерт-реконструкція до 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика». Суспільне Культура. 31 грудня 2023.
  66. ↑ Бахмутов С., Дмитрук О. (25 березня 2024). "Виспівати волю України": Як вінницький театр на кілька годин перетворився на "Карнеґі-хол" сторічної давнини. Depo.Вінниця.
  67. ↑ Пересунько Тіна Вікторівна. Посади у НАН України. Національна академія наук України.

Посилання

Pusat Layanan

UNIVERSITAS TEKNOKRAT INDONESIA | ASEAN's Best Private University
Jl. ZA. Pagar Alam No.9 -11, Labuhan Ratu, Kec. Kedaton, Kota Bandar Lampung, Lampung 35132
Phone: (0721) 702022
Email: pmb@teknokrat.ac.id