Тюрки | |
Рідна мова | тюркські мови |
---|---|
Досліджується в | тюркологія |
Тюрки у Вікісховищі |
Тю́рки — етнічно-мовна спільність, що сформувалась на євразійських степах.
Із VI століття область у середній течії Сирдар'ї і річки Чу почала іменуватися Туркестаном. Згодом, після російського захоплення Центральної Азії, ця назва була поширена на весь регіон. З середини I тисячоліття н. е. тюрки проникли в Закавказзя (азербайджанці), а з початку II тисячоліття н. е. на береги Середземного моря (тюрки-сельджуки, турки-османи, мамелюки), а також заселили Східний Сибір (якути, долгани).
Стародавні тюрки
Сучасні тюрки
Розселення тюркських народів у світі на початок 21 століття.
- ЗАХІДНІ ТЮРКИ
- Булгарська підгрупа
- Кипчацька (північно-західна) підгрупа
- Кипчацько-булгарські народи
- Кипчацько-половецькі (кипчацько-огузькі) народи
- Кипчацько-ногайські народи
- Кипчацько-булгарські народи
- Карлуцька (південно-східна) підгрупа
- Огузька (південно-західна) підгрупа
- Огузо-булгарські народи
- Огузо-сельджуцькі народи
- Іракські тюрки (Туркомани)
- Сирійські турки (Туркомани)
- Огузо-туркменські народи
- Хорасанські тюрки (Каджари, Теймурташі, Гударі і ін.)
- Хамсе (ейналу, бахарлу, нафар)
- Огузо-булгарські народи
- Булгарська підгрупа
- СХІДНІ ТЮРКИ
- Киргизо-кипчацька підгрупа
- Уйгурська підгрупа
- Жовті уйгури (Сариг-уйгури)
- Якути (Саха)
- Киргизо-кипчацька підгрупа
Примітки:
- Кримські татари мають змішане огузо-кипчацьке походження. Деякі субетноси відносяться до огузької групи, а деякі до кипчацької.
- Кримські караїми — тюркомовний етнос, що сповідує особливу форму юдаїзму, — караїмізм. За однією з версій, є нащадками хозар, що прийняли юдейську релігію за часів правління кагана Обадії I Хозарським каганатом. Говорять караїмською мовою, близькою до кримськотатарської.
- Уруми — тюркизовані чорноморські греки, що говорять на діалекті кримськотатарської мови.
- Алтайці мають змішане киргизо-уйгурське походження. Північні алтайці відносяться до уйгурської групи, а південні — до киргизо-кипчацької.
- Кримчаки — тюркизовані кримські євреї. Говорять на кримчацькій мові, яка близька до кримсько-татарської. На відміну від караїмів, є раббанитами, тобто сповідають ортодоксальний юдаїзм, також як караїми припускають своє етнічне походження від тюркського населення хозарів, що прийняли юдаїзм.
- Класифікація є вельми умовною, запропонований ряд альтернативних класифікацій. Проблема в тому, що між тюркськими народами різних гілок нерідко спостерігалася мовна конвергенція в процесі їх співіснування на сусідніх територіях. Зокрема, казахська і киргизька мови, віднесені в даній класифікації до різних гілок, в наш час[коли?] вельми близькі лексично і граматично.
Сучасні тюркські держави
- Азербайджан
- Казахстан
- Киргизстан
- Туркменістан
- Турецька Республіка Північного Кіпру
- Туреччина
- Узбекистан
- Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Сучасність
-
Azerbaijani girls in traditional dress.
-
Young and old Gagauz people.
-
Turkish women playing backgammon.
-
U.S. Secretary of State Hillary Clinton visits Tatarstan.
-
Bashkir boys in national dress.
-
Uyghur man of Yarkand.
-
Two Uyghur elders from Turpan.
-
A female Chuvash dancer in traditional dress.
-
Tatar woman in the 18th century.
-
Karachay patriarchs in the 19th century
-
Uyghur farmer, Xinjiang.
-
Altay man in national suit on horse
-
Kazakh family inside a Yurt
Див. також
Література
- Гумилев Л. Н. Древние тюрки [Архівовано 15 вересня 2021 у Wayback Machine.] (Стародавні тюрки).
- Гумилев Л. Н. История народа хунну [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (Історія народу хунну).
- Аджи М. Европа. Тюрки. Великая Степь [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (Європа. Тюрки. Великий Степ).
- Аджи М. Тюрки и мир: сокровенная история [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (Тюрки і світ: сокровенна історія).
- Шаміль Мінгазов. Доісторичні тюрки
- Рафаель Безертінов. Давньотюркський світогляд «Тенгріанство» [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Рафаель Безертінов. Тюрко-татарські імена [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Давньотюркський словник
Посилання
- Тюрки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1943. — 1000 екз.
- Тюрки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Тюркські народи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бібліотека класичної тюркської поезії [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]