| Тукан Борис Петрович | |
|---|---|
| Народився | 1 серпня 1923 Комрат, Румунське королівство |
| Помер | 1 березня 2012 (88 років) Єрусалим |
| Країна |  СРСР Ізраїль |
| Місце проживання | Комрат Кишинів Єрусалим |
| Діяльність | діалектолог, тюрколог, лексикограф, орієнталіст, перекладач, редактор |
| Alma mater | Інститут мовознавства РАНd |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Знання мов | молдавська, гагаузька, російська і іврит |
Борис Петрович Тукан (1 серпня 1923, Комрат, повіт Тигина, Бессарабія — 1 березня 2012, Єрусалим, Ізраїль) — молдовський та ізраїльський тюрколог-гагаузознавець, діалектолог, лексикограф і перекладач.
Біографія
Борис Тукан народився в Комраті (тепер столиця Гагаузької автономії на півдні Молдови) в 1923 році. Після Другої світової війни оселився в Кишиневі. Закінчив аспірантуру при секторі тюркології Інституту мовознавства Академії Наук СРСР. У 1965 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за темою «Вулканештський діалект гагаузької мови»[1]. Неопублікована досі окремою монографією, ця робота тим не менш поклала початок гагаузької діалектології, представивши перший докладний лінгвістичний опис одного з двох діалектів сучасної гагаузької мови. Був одним з упорядників першого (і самого великого по сьогоднішній день) гагаузько-російсько-молдовського словника (1973)[2]. Також брав участь у складанні декількох словників молдовської мови, створенні підручників гагаузької мови для початкової школи, під його редакцією вийшли поетичні збірки гагаузьких літераторів Дмитра Кара-Чобана (1933—1986) і Діоніса Танасоглу (1922—2006). Спільно з романістом Р. Я. Удлером досліджував гагаузько-молдовські мовні контакти. Займався фольклористикою, редагуванням гагаузької художньої літератури, що випускалася видавництвом «Радянський письменник».
У 1973 році Тукан із сім'єю подали заяву на виїзд до Ізраїлю, але перебували у відмові до 1974 року. У цей час Тукан був звільнений з Інституту мови і літератури Академії наук МРСР і заробляв на життя випадковими редакторськими і коректорськими підробітками через підставних осіб. У 1974 році Тукан перебрався до Ізраїлю і оселився в Єрусалимі. Займався компаративними дослідженнями хозарських джерел і сучасної караїмської мови, а також фольклором і мовою кримчаків в Інституті Бен-Цві при Єврейському університеті (у співпраці з професором Вольфом Московичем).
У 1980-1990-і роки Борис Тукан сконцентрувався на перекладах окремих книг Біблії гагаузькою мовою. У 1997 році під егідою Інституту перекладу Біблії вийшов його спільний зі Степаном Байрактаром переклад Євангелія від Луки гагаузькою мовою. У 2003 році, до 80-річчя філолога в Кишиневі був опублікований виконаний ним перший повний переклад Нового Заповіту гагаузькою мовою, виданий у сучасній латинській графіці (прийнятій у 1993 році й остаточно затвердженій в 1996 році) і згідно з новими правилами орфографії 1995 року[3][неавторитетне джерело][4].
Примітки
- ↑ Недялкова, Марія (19 грудня 2020). Gagauz dilin valkaneş dialektı için [Для вулканештського діалекту гагаузької мови] (ЗВА). Ana Sözü (тур.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Баскаков, Микола Олександрович; Гайдаржи, Гаврило Аркадійович; Покровська, Людмила Олександрівна; Тукан, Борис Петрович; Колца, Є. К.; Раєвський, Н. Д., ред. (1973). Гагаузско-русско-молдавский словарь [Гагаузько-російсько-молдовський словник] (PDF) (рос.). Москва: Радянська енциклопедія. с. 3. Архів (PDF) оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ К 85-летию А. Макриш. dimpo67.narod.ru (рос.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Пайра, Роберт; Турда, Маріус; Капало, Джеймс; Петрович, Марія; Беккет Вівер, Ерік; Георгеску, Тудор; Девіс, Р. Кріс; Крячун, Камелія; Феллерер, Ян; Маковіцкі, Ніколетт; Букур, Марія (2010). Clerical Agency and the Politics of Scriptural Translation: The 'Canonization' of the Gagauz Language in Southern Bessarabia [Духовна служба та політика перекладу Святого Письма: «канонізація» гагаузької мови в Південній Бессарабії]. Re-contextualising East Central European History [Реконтекстуалізація історії Центрально-Східної Європи] (PDF) (англ.) (вид. перше). Лондон: Routledge. с. 21. ISBN 978-1-906540-87-6.
Література
- Колца Е. К., Тукан Б. П. Наблюдения над лексическими заимствованиями гагаузского языка из славянских и молдавского языков. Восточнославяно-молдавские языковые взамоотношения. Часть II. Кишинёв, 1967.
- Тукан Б. П., Удлер Р. Я. Молдавско-гагаузские языковые взаимоотношения. Советская тюркология № 6, 1972.
- Гайдаржи Г. А., Тукан Б. П., Колца Е. К., Покровская Л. А. Гагаузско-русско-молдавский словарь (Gagauzça-Rusça-Moldovanca Laflık, 11500 слов). Советская энциклопедия: Москва, 1973.
- Москович В. А. и Тукан Б. П. «һаЛашон һаКараим» (Обзор караимского языка, на иврите), Пеамим, 1980.
- Москович В. А. и Тукан Б. П. «Адат һаКрымчаким: Толдотеим, тарбутам вэлешонам» (Крымчаки: культура и язык; на иврите). Пеамим, № 14, 1982.
- Москович В. А. и Тукан Б. П. «Caraimica. The problems of the origin and history of East European Khazars in the light of linguistic evidence» (Караимика: Проблемы происхождения и истории восточно-европейских хазар в свете лингвистических данных). Slavica hierosolymitana 7:87-106, 1985.
- Тукан Б. П. «Луах һаШана шел һаКараим уМоадехем» (Про караїмський календар, на івриті). Пеамім 32, 1987.
- Eni Testament (Новий Заповіт). У перекладі на гагаузьку мову Бориса Тукана. Paragon: Chișinău, 2003.
- Silviu Berejan «Noul Testament» în găgăuză cu grafie latină şi traducătorul lui la 80 de ani. Literatura şi arta: Chișinău, 2003.
- Народились 1 серпня
- Народились 1923
- Померли 1 березня
- Померли 2012
- Померли в Єрусалимі
- Кандидати філологічних наук
- Перекладачі Біблії
- Молдовські лексикографи
- Діалектологи
- Тюркологи
- Радянські філологи
- Радянські сходознавці
- Радянські мовознавці
- Ізраїльські мовознавці
- Автори підручників
- Кандидати філологічних наук СРСР
- Гагаузька мова