Трійни́к — з'єднувальна деталь трубопроводів з осями, що перетинаються та має вигляд двох відтинків труби різної довжини, розташованих зазвичай під кутом 90° один відносно одного і сполучених між собою. Трійники встановлюються в процесі монтажу трубопроводу і призначені для приєднання бокових відгалужень трубопроводу до його магістральної частини. Встановлюють на ділянках, де необхідно підключити до основної магістралі додаткове бічне відгалуження для поділу потоку речовини, що транспортується або навпаки — зведення потоків в один.

Частина трійника, вихідні отвори якого розташовані один навпроти одного під кутом 180°, часто називають магістраллю, оскільки вона приєднується у стик до основного трубопроводу. Відповідно іншу частину, вихідний отвір якої розташований на осі, що перпендикулярна до осі магістральних отворів, називають відгалуженням (або штуцером), оскільки вона приєднується до труб відгалужень.

Трійники класифікуються за декількома ознаками:

• за матеріалом виготовлення трійники поділяються на пластмасові, латунні, мідні, сталеві (звичайні і нержавкі) або чавунні. Нержавкі (з нержавкої сталі або з антикорозійним покриттям) трійники застосовуються в умовах роботи з агресивним середовищем, наприклад, у нафтогазовій або хімічної промисловості, а трійники з конструкційної сталі, кольорових металів і пластику — для транспортування пари, холодної та гарячої води у водопроводах та системах опалення;
• у залежності від методу виготовлення трійники можуть бути зварними або штампованими. Штампований трійник виготовляється методом гарячого штампування з наступною механічною обробкою, а трійник зварний виконується у вигляді конструкції з привареним штуцером. Крім того, трійники можуть бути штампозварними, у виробництві яких використовується як штампування тіла трійника, так і приварювання фланця;
• за методом кріплення трійники поділяються на фланцеві, муфтові, різьбові і приварні. Вибір оптимального способу кріплення залежить від призначення трубопроводу, умов його експлуатації, вимог до міцності і герметичності з'єднання, а також від матеріалу трійника;
• за принципом дії трійники можуть бути рівнопрохідні або перехідними. Рівнопрохідні трійники мають три однакових отвори і застосовуються для з'єднання труб однакового діаметра. Конструкція перехідних трійників передбачає наявність одного отвору з меншим діаметром. Такі трійники призначаються не тільки для розгалуження потоку речовини, але і для зміни тиску в системі.

Основними характеристиками трійників вважаються:

• умовний прохід — DN;
• зовнішній діаметр торців рівнопрохідних трійників або більший зовнішній діаметр торців перехідних трійників — D_н;
• менший зовнішній діаметр торця перехідного трійника — D_н1;
• умовний тиск — Ру;
• товщина стінки деталей на торцях діаметра D_н — T;
• товщина стінки деталей на торцях діаметра D_н1 — T₁.

• Фітинг
• Штуцер

• ГОСТ 17376-2001 (ISO 3419-81) Детали трубопроводов бесшовные приварные из углеродистой и низколегированной стали. Тройники. Конструкция.
• ГОСТ 22822-83 Сборочные единицы и детали трубопроводов. Тройники переходные на Ру св. 10 до 100 МПа (св. 100 до 1000 кгс/см²). Конструкция и размеры.
• ОСТ 34-10-432-90 Тройники равнопроходные сверленные. Конструкция и размеры.
• ГОСТ 8948-75 Соединительные части из ковкого чугуна с цилиндрической резьбой для трубопроводов. Тройники прямые. Основные размеры.
• ГОСТ 22801-83 Тройники переходные и проходные с фланцами на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22802-83 Тройники проходные с ответвлениями и фланцами на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22803-83 Тройники переходные несимметричные с фланцами на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22804-83 Тройники переходные с фланцами на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22822-83 Тройники переходные на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22823-83 Тройники проходные с ответвлениями на Ру св. 10 до 100 МПа.
• ГОСТ 22824-83 Тройники переходные несимметричные на Ру св. 10 до 100 МПа
• ГОСТ 22825-83 Тройники-вставки на Ру св. 10 до 100 МПа (св. 100 до 1000 кгс/см²)