Тонімір Сокол | |||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||
Національність | хорват | ||||||||||||||||||||||
Громадянство | Хорватія | ||||||||||||||||||||||
Місце проживання | Вараждин | ||||||||||||||||||||||
Народження | 1 грудня 1986 (38 років) Сраченець, Вараждинська жупанія | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 162 см | ||||||||||||||||||||||
Вага | 67 кг | ||||||||||||||||||||||
Alma mater | Загребський університет | ||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||
Країна | Хорватія | ||||||||||||||||||||||
Вид спорту | боротьба | ||||||||||||||||||||||
Дисципліна | греко-римська боротьба | ||||||||||||||||||||||
Клуб | «Віндія» Вараждин | ||||||||||||||||||||||
Нац. збірна | Хорватія | ||||||||||||||||||||||
Тренери | Мирослав Мадаріч — з 2000 Давор Якубек — з 2011 | ||||||||||||||||||||||
Нагороди
|
Тонімір Сокол (хорв. Tonimir Sokol; нар. 1 грудня 1986, Сраченець, Вараждинська жупанія) — хорватський борець греко-римського стилю, бронзовий призер чемпіонату Європи, Середземноморський чемпіон, дворазовий бронзовий призер Золотого Гран-прі.
Біографія
Боротьбою почав займатися з 2000 року в тринадцятирічному віці в Сраченці під керівництвом Мирослава Мадаріча. Через деякий час його запросили до борцівського клубу «Віндія» з міста Вараждин, де він почав тренуватись під керівництвом Енріки Парлаї. Там він швидко став чемпіоном Хорватії серед кадетів, що надало молодому борцю додаткову мотивацію і бажання для подальших занять боротьбою і спортивного розвитку. У 2003 році він вперше стає чемпіоном Ховатії серед дорослих. У 2010-му Тонімір Сокол досяг свого найкращого результати в спортивній кар'єрі, ставши бронзовим призером Чемпіонату Європи в Баку (Азербайджан), прогавши єдиний поєдинок господарю чемпіонату Гасану Алієву, що став переможцем цього турніру. В тому ж році він почав навчатися у вищій тренерській школі з боротьби на факультеті кінезіології в Загребському університеті. У 2011-му Тонімір Сокол виграв Середземноморський чемпіонат з боротьби у Будві (Чорногорія) та став військовослужбовцем Збройних сил Хорватії.
Спортивні результати
Дев'ятиразовий чемпіон Хорватії (з 2003-го по 2011-й роки). У січні 2016 року через фінансові проблеми змушений був покинути клуб «Віндія» з Вараждина, за який виступав змолоду і провів багато успішних сезонів, ставши в його складі багаторазовим клубним чемпіоном Хорватії. Новою командою Тоніміра Сокола став борцівський клуб «Гаврилович» з міста Петріня.[1]
Виступи на Чемпіонатах світу
Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
---|---|---|---|
Чемпіонат світу з боротьби 2009 | Хорватія | 60 кг | 25 |
Чемпіонат світу з боротьби 2010 | Хорватія | 60 кг | 19 |
Чемпіонат світу з боротьби 2011 | Хорватія | 60 кг | 9 |
Чемпіонат світу з боротьби 2013 | Хорватія | 60 кг | 22 |
Чемпіонат світу з боротьби 2014 | Хорватія | 59 кг | 17 |
Виступи на Чемпіонатах Європи
Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
---|---|---|---|
Чемпіонат Європи з боротьби 2007 | Хорватія | 60 кг | 21 |
Чемпіонат Європи з боротьби 2008 | Хорватія | 60 кг | 13 |
Чемпіонат Європи з боротьби 2010 | Хорватія | 60 кг | Бронза |
Чемпіонат Європи з боротьби 2011 | Хорватія | 60 кг | 10 |
Чемпіонат Європи з боротьби 2012 | Хорватія | 60 кг | 16 |
Чемпіонат Європи з боротьби 2013 | Хорватія | 60 кг | 13 |
Чемпіонат Європи з боротьби 2014 | Хорватія | 59 кг | 8 |
Виступи на інших змаганнях
Примітки
- ↑ Klupska legenda Tonimir Sokol iz Vindije prelazi u Petrinju // Varazdinski.hr. 17.01.2016[недоступне посилання](хор.)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Відео поєдинків Тоніміра Сокола | |
Відеофільм, присвячений Тоніміру Соколу | |
Поєдинок проти болгарина Іво Ангелова на чемпіонаті світу 2010 року в Москві |
Посилання
- Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
- Профіль на сайті wrestling.ncp.ru(рос.)(англ.)
- http://www.hhs.hr/seniorska-reprezentacija/tonimir-sokol/ [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]