Токін Борис Петрович | |
---|---|
Народився | 21 липня (3 серпня) 1900 ![]() Кричів, Могильовська губернія, Російська імперія ![]() |
Помер | 16 вересня 1984 (84 роки) ![]() Ленінград, РРФСР, СРСР ![]() |
Поховання | Красненьке кладовищеd ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | біолог ![]() |
Alma mater | МДУ (1930)[1] ![]() |
Заклад | Московський зоопарк[2] Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН[2] Томський державний університет[3][4][2] Томський державний університет[2] Ленінградський державний університет[2] Institute of Experimental Medicined[1] ![]() |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук[1] |
Вчителі | Заварзін Олексій Олексійовичd ![]() |
Відомі учні | Дондуа Арчіл Карпезовичd ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Війна | Громадянська війна в Росії[1] ![]() |
Нагороди |
![]() |
Борис Петрович Токін (рос. Борис Петрович Токин; нар. 21 липня 1900, Кричев — пом. 16 вересня 1984) — радянський біолог, професор Томського університету, після війни — професор Ленінградського державного університету, доктор біологічних наук, засновник кафедри ембріології (1949) ЛДУ, Герой Соціалістичної Праці (1971), заслужений діяч науки РРФСР, лауреат Сталінської премії (1950), президент Ленінградського Товариства випробувачів природи з 1966 по 1984 роки, творець вчення про фітонциди.
Біографія
Народився 21 липня 1900 року в Кричеві Могильовської губернії (нині Могильовська область Білорусі). Учасник Громадянської війни 1917—1922 років, Член РКП з 1918 року.
У 1930 році закінчив Московський державний університет. На початку 1930-х років — директор Державного біологічного інституту ім. К. А. Тімірязєва. У червні 1936 року Токін був призначений ректором Томського держуніверситету, в листопаді 1937 року звільнений з цієї посади з виключенням з ВКП(б), був арештований в лютому 1938 році. Через рік був звільнений і реабілітований.
З березня 1939 року працював на кафедрі анатомії, гістології та ембріології Томського держуніверситету. У 1941 році став ініціатором створення Томського комітету вчених, який об'єднав співробітників вузів для наукових досліджень в допомогу діючої армії.
З 1945 по 1955 роки — співробітник Інституту експериментальної медицини (ВІЕМ), професор та завідувач кафедрою ембріології ЛДУ.
1950 року став лауреатом Сталінської премії.
Брав участь у конфліктах з генетиками. На початку 1950 років Токін звернувся в ЦК ВКП(б) з листом, де повідомляв, що секретар єврейської масонської ложі професор В. Я. Александров наприкінці 40-х років створив у ВІЕМ групу сіоністського типу, в яку увійшли директор інституту Д. Н. Насонов, професора П. Г. Светлов, А.А Браун, А. Д. Браун та інші вчені.
З 1966 по 1984 роки — президент Ленінградського Товариства випробувачів природи.
Помер у 1984 році.
Науковий доробок
У 1928 році Токін запропонував термін «фітонциди» (від грец. Φυτόν — рослина та лат. Caedo — вбиваю) для токсичних летючих речовин деяких рослин, які мають антимікробні властивості (бактерицидів рослинного походження). Токін зауважив, що страви «східної кухні», приготовані на базарах в умовах, не завжди відповідають вимогам санітарії, не викликали у людей спалахів кишкових інфекцій. Він встановив, що рослинні продукти, що використовуються при приготуванні цих страв як прянощі, оберігають їх від псування, а людей — від зараження захворюваннями.
У 1942 році у видавництві «Медгиз» вийшла брошура Токіна, де автор описував досліди по протимікробній дії кашки часнику та цибулі на мікроорганізми. У роки Німецько-радянської війни, при нестачі медикаментів, Токін рекомендував застосовувати кашку, водні розчини тканинних соків, а також водну настойку зовнішніх лусок (20 г на 200 мл води) цибулі та часнику при лікуванні інфікованих ран та кишкових захворювань. Токін стверджував, що під дією фітонцидів гинуть не тільки бактерії, але і мікроскопічні гриби та найпростіші. Дана пропозиція Токіна широко використовувалося в госпіталях в роки війни.
Створив спільно зі своєю дружиною Г. П. Коротковою вчення про соматичноий ембріогенез — розвиток нового індивіда із соматичних клітин при відновних реакціях у тварин. У 1977 році автори опублікували методологічну роботу «Ембріологія і генетика».
У 1930-ті роки, Будучи опонентом О. Б. Лепешинської, в той же час, висунув поняття онтогенії клітини як її розвитку між двома діленнями.
Нагороди та звання
- Орден Леніна
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Заслужений діяч науки РРФСР.
- Лауреат Сталінської премії (1950).
- Герой Соціалістичної Праці (1971)
- Почесний громадянин міста Вольська Саратовської області.
Пам'ять
На будівлі школи в Вольську, де вчився Б. П. Токиін, встановлена меморіальна дошка. Одна з вулиць Вольська носить його ім'я.
Посилання
- ↑ а б в г Фокин С. И. Иван Иванович Соколов (1885–1972): прирождённый натуралист, Ivan Ivanovich Sokolov (1885–1972): an Inborn Naturalist // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 3. — С. 7–33. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11964
- ↑ а б в г д Белозеров О. П. М.М. Завадовский и динамика развития организма, или Об одной забытой программе изучения индивидуального развития, M.M. Zavadovskii and Developmental Dynamics of the Organism, or on One Forgotten Program of the Study of Individual Development // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 39–71. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11976
- ↑ Созинов И. В. К вопросу о формировании лженаучного учения О.Б. Лепешинской: события 1919–1940 гг, On the institutionalisation of O.B. Lepeshinskaya’s pseudoscientific doctrine: the events of 1919–1940 // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 1. — С. 101–128. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-1-101-128
- Народились 3 серпня
- Народились 1900
- Уродженці Кричева
- Померли 16 вересня
- Померли 1984
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Красненькому кладовищі
- Випускники Московського університету
- Науковці Томського університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Доктори біологічних наук
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати Сталінської премії
- Заслужені діячі науки РРФСР
- Радянські біологи