Ти ж мене підманула — українська народна пісня. Мелодія похідна від Їхав козак за Дунай. Пісня оповідає про юнака та дівчину, яка кожен день тижня призначає йому побачення, а сама на них не приходить. Ця пісня є однією з найпопулярніших у світі українських пісень. Її виконували такі відомі виконавці, як Сергій Лемешев, Карел Готт, «Пісняри». Часто вона звучить і у виконанні сучасних співаків і гуртів, зокрема Ярослава Євдокимова, груп «Воплі Відоплясова», «Чорнобривці», «The Ukrainians».
Історія
За даними історика Василя Кисиленка, вперше пісня згадується у 1897 році в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» серед пісень Лубенського повіту Полтавської губернії, зібраних етнографом Василем Милорадовичем. Тоді вона належала до роду «триндичок», цебто жартівливих молодіжних пісень.[1]
Текст пісні
Текст 1897 року | Запис М. Г. Ревуцького (до 1906)[2] | Матеріали української етнології (1918)[3] | Сучасний текст |
---|---|---|---|
Прийди, прийди в понеділок |
Ти сказала: «Прийди, прийди!» |
Чи я, милий, не казала, |
Ти казала: «В понеділок |
Зауваження
Цю пісню можуть також співати два-три голоси — чоловічий і жіночий, по черзі. У такому разі текст пісні змінюється йдучи від першої особи виконавців:
Я казала у четвер підем разом на концерт,
Ти прийшов, мене нема, підманула, підвела.
Я ж тебе підманула, я ж тебе підвела,
Я ж тебе, молодого, з ума-розуму звела.
Ти ж його підманула, ти ж його підвела,
Ти ж його, молодого, з ума-розуму звела.
Існує варіант куплету про четвер, у якому йдеться не про явно чужий у сільському контексті «концерт», а про «спацер» — німецьке запозичення в польській, а звідти й у західноукраїнських говірках слівце, що означає «прогулянка» (від нім. «spazieren (шпацірен)» — прогулюватися). Зафіксовано сучасний «переклад» такої версії:
У четвер казала зранку
Підем разом на гулянку…
Широко розповсюджений варіант:
Ти казала у четвер
Підем разом по щавель…
Нарешті, дует «Два кольори» співав:
Ти казала у четвер
Поцілую, як тепер…
Відомі виконавці
Примітки
- ↑ Ти ж мене підманула… / В. Ю. Кисиленко // Главное. — 2011. — 3 сентября.
- ↑ Ревуцький, Дмитро (1926). Золоті ключі. Пісенник. Том 2. Чтиво. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Матеріяли до української етнольоґії / видає етноґрафічна комісія Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. – Львів. З друкарні Наукового товариства імені Шевченка,. 1918. с. 215.
Джерела
- Сайт пісні
- Ти ж мене підманула… / В. Ю. Кисиленко // Главное. — 2011. — 3 сентября.
Це незавершена стаття про пісню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українську культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |