Термі́тне зва́рювання — зварювання, у процесі якого нагрівання та плавлення з'єднуваних заготовок здійснюють теплом хімічної реакції порошкоподібної термітної суміші з подальшим стисненням заготовок і без нього^[1].

Зварювання цього виду виконують за допомогою терміту — порошкової суміші алюмінію з залізною окалиною. Алюміній згорає, і при цьому виділяється оксид алюмінію та залізо. Алюмінієвий терміт широко використовують для зварювання рейок на трамвайних і залізничних коліях, стрижнів і валів великого діаметра.

Магнієвий терміт застосовують для зварювання сталевих проводів зв'язку, причому зварювальні кінці не оплавляються, а процес зварювання відбувається в пластичному стані при стисканні. При температурному зварюванні використовують спеціальні тиглі для спалювання терміту. Термітну суміш підпалюють спеціальними термітними сірниками (магнієвий терміт). Суміш горить за рахунок кисню окалини і не потребує кисню повітря. Горіння відбувається рівномірно, без вибухів, температура досягає 3000°С і вище. В тиглі від згоряння терміту утворюються розплавлений метал і шлак, які через отвір на дні тигля виливають у заформоване і попередньо нагріте місце зварювання. Розплавлений метал підігріває кромки металу до розплавлення, а після охолодження утворює шов. Роз'ємну форму знімають, а шлак зачищають. Для збільшення кількості наплавленого металу в терміт додають до 50 % сталевої стружки, цвяхів, а для легування — феросплави. При з'єднанні рейки складають із зазором, а кінці розміщують у роз'ємній вогнетривкій формі. Потім з тигля заливають рідкий терміт. Після розігрівання торці рейок стискають спеціальним пресом. У цьому випадку термітне зварювання відноситься до зварювання плавленням із застосуванням тиску.

Розрізняють:

• термітне зварювання способом проміжного лиття (з'єднання відбувається заповненням зазору між деталями розплавленим металом; використовується при виготовленні зварно-ливарних та зварно-кованих конструкцій великого перетину);
• термітне зварювання в притик (теплота шлаку та розплавленого металу витрачається для нагріву металу деталей, що зварюються до пластичного стану, а з'єднання здійснюється прикладенням стискального зусилля; використовується для зварювання труб, дротів, рейок тощо)
• комбінований спосіб термічного зварювання (для зварювання залізничних рейок).

Технологію термітного зварювання почали масово застосовувати у Німеччині на початку 1950-х років при заміні рейкового полотна трамвая у містах. Згодом дану технологію застосовували для звалювання рейок на залізниці.

• Технологія електродугового зварювання: Підручник / І. В. Гуменюк, О. В. Іваськів, О. В. Гуменюк. — К.: Грамота, 2006. — 512 с.
• Технология и оборудование сварки плавлением: Учебник для студентов вузов / Никифоров Г. Д., Бобров Г. В., Никитин В. М., Дьяченко В. В.; Под общ. ред. Никифорова Г. Д. — М.: Машиностроение, 1986. — 320 с.
• Теория сварочных процессов: Учеб. для ВУЗов по спец. «Оборудование и технология сварочного производства» / Под ред. В. В. Фролова. — М.: Высшая школа, 1988. — 559 с.

• Термітне зварювання // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 190. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Це незавершена стаття зі зварювання. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.