Тауї східний

?

Таві східний

самець

самиця

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Pipilo
Вид:	Таві східний

Біноміальна назва

Pipilo erythrophthalmus
(Linnaeus, 1758)

Ареал

Синоніми

Fringilla erythrophthalma Linnaeus, 1758

Посилання

Вікісховище:	Pipilo erythrophthalmus
Віківиди:	Pipilo erythrophthalmus
EOL:	45511237
ITIS:	179276
МСОП:	22721310
NCBI:	161625
Fossilworks:	368715

Таві східний^[2] (Pipilo erythrophthalmus) — доволі великий представник горобцеподібних Нового Світу з родини Passerellidae (раніше відносили до родини вівсянкових. Стан популяції таві східного вважається стабільним. Цього птаха одразу можна пізнати за характерним триколірним забарвленням - чорно-рудо-білим у самців та коричнево-рудо-білим у самиць. Характерним є червоне око, від якого походить латинська видова назва, щоправда у південних районах поширення трапляється білоока форма.

Поширення

Таві східного можна зустріти у східній частині північноамериканського континенту на південь і схід від Великих Озер, з деяким поширенням на південну частину степових провінцій Канади. Взимку мігрує у південні штати США, до Мексики залітає лише епізодично.

Поведінка

Тримається у гущавині, в підліску, лише зрідка показуючись у середньому ярусі дерев. На початку гніздового періоду самця можна почути, як він виспівує на сідалі, оголошуючи свою територію, і завдяки цьому також побачити. На зимівлі птахів можна побачити на годівничках, але загалом вони дещо потайні і тримаються скрито. Живиться переважно комахами, зрідка дрібними тваринами. З рослинної їжі їсть зерна рослин, ягоди, також жолуді та інші плоди. Гнізда — невеликі чашоподібні, плетені з гілочок, корінців і трав, всередині вистелені волоссям, шерстю тварин. За сезон може мати до двох кладок по 3—5, зрідка 2—6 яєць, які висиджує самиця, а вигодовують молодняк обоє батьків. У південній частині ареалу зрідка можуть мати три кладки^[3].