Тара сиб. Ялим-тора рос. Тара
flag of Tara, Omsk Oblastd  Герб Прапор
Координати 56°54′09″ пн. ш. 74°22′15″ сх. д.H G O
Країна	Росія  Росія
Регіон	Омська область
Район	Тарський
Міське поселення	Тарське
Дата заснування	1594
Площа	11,8 км²
Висота центру	70  м
Населення	28 012  (2016)
Катойконім	тарчане, тарчанін, тарчанка
Часовий пояс	UTC+6
Телефонний код	38171
Поштовий індекс	646530
Автомобільний код	55
Код ЗКАТУ	52415
GeoNames	1490140
OSM	r7226665  ·R
Офіційний сайт	tarsk.omskportal.ru
День міста	остання неділя липня
Тара Тара (Росія) Тара Тара (Омська область)
Тара у Вікісховищі

Тара (рос. Тара) — місто в Росії, адміністративний центр Тарського району Омської області, друге за величиною місто Омської області. Розташоване на лівому березі річки Іртиш, за 302 км від Омська.

Місто засноване князем Андрієм Єлецьким в 1594 році. Найперше російське поселення на території сучасної Омської області^[1].

Місто Тара засноване в 1594 році князем Андрієм Єлецьким і загоном козаків.

Тара стала першим російським поселенням на території сучасної Омської області. Першим міським будівництвом стала Успенська церква, а 15 серпня (за старим стилем) (свято Успіння Пресвятої Богородиці) вважається днем ​​заснування Тари^[2].

Розвитку міста Тари сприяла дорога з Тобольська до Томська і торгівля з Бухарою, Ташкентом, Китаєм, звідки щорічно приходили торгові каравани. Продавали соболині, білячі, лисячі, горностаєві хутра; купували шовк, чай, фрукти.

У 1599 році за річкою Чекруша служиві люди з Тари першими в Сибіру розвідали кілька солоних озер. Тара була піонером в постачанні населення Західного Сибіру сіллю^[3].

У 1624 році в Тарі загальна чисельність населення становила 1300 осіб. Місто неодноразово горіло. У 1669 році згоріло 380 дворів. Але до кінця XVII століття місто відбудували. Під час другої пожежі в 1709 році згоріло 380 дворів в посаді, 300 за його межами, 29 татарських юрт. Населення Тари на той час збільшилася до 3000 осіб^[4].

У 1722 року служиве населення Тари відмовилося присягати цариці Катерині (т. Зв. «Тарський бунт»), що відбилося на мапі нового адміністративного поділу Російської держави: Тара стала повітовим містом Тобольської провінції в Сибірській губернії.

У 1782 році Тара стає повітовим містом Тобольської губернії.

Місто Тара з дня заснування було місцем заслання. Першими засланцями були селяни, робітники, що провинилися, військовополонені литовці і поляки.

Значення Тари істотно зменшилася після того, як на початку XIX століття дорога була перенесена далі на південь, пройшовши замість Тари через Ішим та Омськ.

У березні 1918 року в Тарі відбувся перший повітовий з'їзд Рад, який проголосив радянську владу. Проіснував перший Тарський Совдеп лише три місяці. З червня 1918 по листопад 1919 року місто перебувало під владою Колчака.

У роки Другої світової війни на фронтах воювало 16 тисяч тарчан, майже 7 тисяч загинуло.

Сьогодні Тара — другий за величиною районний центр Омської області, великий адміністративний центр, який виконує ряд функцій для всієї півночі Омської області. В даний момент, у зв'язку з введенням в експлуатацію в 2004 році постійного автомобільного моста через річку Іртиш (міст «Самсоновський») триває будівництво автомагістралі Томськ — Тара — Тобольськ, північній паралелі залізниці.

• 
  Гравюра із зображенням міста Тара, виконана в середині XVIII століття з малюнків художників І. В. Люрсеніуса і І. Беркхана, які брали участь у Другій Камчатській експедиції
• 
  Самсоновский міст
• 
  Двоповерхова дерев'яна Тара

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.