 | Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. |
| Тамір Пардо | |
|---|---|
 | |
| 11-й Керівник «Моссаду» | |
| 6 січня 2016 — 6 січня 2011 | |
| Попередник | Меїр Даган |
| Наступник | Йосі Коен |
| Народився | 1953 Єрусалим |
| Відомий як | шпигун, офіцер |
| Країна | Ізраїль |
| Alma mater | Тель-Авівський університет |
| Звання |  Тат-алуф |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тамір Пардо (івр. תמיר פרדו; нар. 24 березня 1953, Єрусалим, Ізраїль) — колишній директор Моссаду з 2011 по 2016 рік. Про призначення було оголошено прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу 29 листопада 2010 року[1].
Біографія
Пардо народився в Єрусалимі в родині іммігрантів. Батько походив з Туреччини, а мати мала сербсько-єврейське походження. У 18 років, коли пішов на строкову службу в Армії оборони Ізраїлю, він вступив добровольцем до десантників. Закінчив офіцерські курси, згодом служив офіцером зв'язку в елітному підрозділі спеціального призначення Саєрет Маткаль. Також служив у Шалдагській частині. Був членом підрозділу під командуванням Йонатана «Йоні» Нетаньягу та брав участь в операції «Ентеббе». Нетаньяху, старший брат нинішнього прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, був убитий під час операції.
Після закінчення військової служби Пардо приєднався до Моссаду в 1980 році й служив на посадах початкового технічного рівня. Брав участь у кількох секретних операціях, тричі був нагороджений Ізраїльською премією безпеки. Піднявся по кар'єрним сходинкам і врешті-решт став начальником відділу «Кешет», відповідальним за операції, включно з отриманням електронної розвідки за допомогою прослуховування та фотографічних методів. У 2005 році стояв у черзі на підвищення на другу посаду в організації, коли цю посаду отримав інший. Після цього генеральний директор Моссаду Меїр Даган передав Пардо армії оборони Ізраїлю, де він служив старшим радником з операцій ізраїльського Генерального штабу. Служив на цій посаді під час Ліванської війни 2006 року. Після того як Даган звільнив свій номер 2, він запросив Пардо повернутися в Моссад і взяти на себе цю роль. Пардо зробив це, вірячи, що коли Даган піде на пенсію, йому запропонують роботу. Однак термін Дагана був продовжений, і він не пішов у відставку, як очікувалося. Це змусило Пардо залишити Моссад, після чого він почав приватний бізнес з ізраїльським підприємцем, який займається азартними іграми в Інтернеті Ноамом Ланіром, і став головою Shizim Group.
Очільник Мосаду
Ізраїльські ЗМІ повідомили, що першому кандидату Нетаньяху на посаду голови Моссада, генеральному директору Teva Pharmaceutical Industries, генерал-майору у відставці Шломо Янаї, було запропоновано роботу, але він відмовився. З кількох інших кандидатів Пардо був єдиним, хто служив у Моссаді. Його вибір міг відображати бажання з боку прем'єр-міністра Нетаньяху продемонструвати спадкоємність, обравши кандидата з лав організації[2].
Передбачалося, що Пардо продовжить роботу свого попередника, Меїра Дагана, намагаючись перешкодити будь-яким спробам уряду Ісламської Республіки Іран створити ядерну зброю[3].
2 серпня 2011 року німецький новинний вебсайт Шпіґель опублікував статтю під назвою «Моссад стоїть за вбивствами в Тегерані, каже джерело», в якій стверджувалося, що він отримав інформацію від «джерела ізраїльської розвідки», пов'язуючи Моссад під керівництвом Таміра Пардо як його керівника відповідальним за вбивством Даріуша Резайнежада вченого розробника іранської ядерної зброї у Тегерані 23 липня 2011[4]. Повідомлення було передруковане кількома інформаційними агентствами, але без надання додаткових джерел для підтвердження інформації[5][6][7][8][9].
Громадянська позиція
Після того, як залишив посаду директора Моссаду, активно критикував прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та його судові реформи 2023 року. Закликав Нетаньяху піти у відставку та постати перед судом за звинуваченнями в участі в державному перевороті та звинуватив ізраїльський уряд у нагляді за державою апартеїду[10][11][12][13]. Також звинуватив Нетаньяху в плануванні прямого нападу на Іран і в шпигунстві як за собою, так і за Бенні Ганцем, тодішнім начальником Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю[14][15][16].
Примітки
- ↑ Melman, Yossi (29 листопада 2010). Who is new Mossad chief Tamir Pardo?. Haaretz. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Melman, Yossi (29 листопада 2010). [Next Mossad chief Tamir Pardo—from the lowest job to the top of the organization]. Haaretz (Hebrew) http://www.haaretz.co.il/news/politics/1.1232379. Процитовано 26 серпня 2014.
{{cite news}}: Пропущений або порожній|title=(довідка);|trans-title=вимагає|title=або|script-title=(довідка) - ↑ Gross, Tom (12 грудня 2010). Egypt claims Mossad to blame for shark attacks (& details of new Mossad head). Tom Gross Media. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Ulrike Putz (2 серпня 2011). Mossad Behind Tehran Assassinations, Says Source. Spiegel Online. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ 'Mossad shot dead' Iranian scientist. The Sydney Morning Herald. AFP. 2 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Mossad behind murder of Iranian scientist. Middle East Online. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Der Spiegel: Israel killed Iranian. UPI. 2 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Israel's Mossad behind killing of Iranian scientist: report. IBN Live. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 26 серпня 2014. [Архівовано 2012-10-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Ofer Aderet (2 серпня 2011). Israel's new Mossad chief behind assassination of Iran nuclear scientist. Haaretz. Процитовано 26 серпня 2014.
- ↑ Goldenberg, Tia (6 вересня 2023). A former Mossad chief says Israel is enforcing an apartheid system in the West Bank. AP News (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Former Mossad Head Calls for Netanyahu to Resign, Asks on ‘Every Israeli Citizen’ to Protest. Haaretz (англ.). 16 лютого 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Ex-Mossad chief Pardo says Netanyahu should be put on trial if legal overhaul passes. Times of Israel (амер.). 20 липня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Shamir, Jonathan (23 липня 2023). Ex-Mossad Chief Compares Israeli Right to the KKK. Haaretz (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Ex-Mossad Chief Says He Questioned Legality of Netanyahu's Order to Prepare Iran Strike. Haaretz (англ.). 31 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Gross, Judah Ari. Netanyahu asked Shin Bet to tap phones of IDF, Mossad heads — report. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 6 вересня 2023.
- ↑ Harel, Amos (1 червня 2018). A Non-denial Denial: Did Netanyahu Ask ex-Shin Bet Chief to Tap IDF, Mossad Heads?. Haaretz (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.
