| 31°05′59″ пн. ш. 32°31′11″ сх. д. / 31.0997338° пн. ш. 32.5197565° сх. д. | ||||
| Країна |  Єгипет  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Єгипет, біля Порт-Саїду | |||
| Введення в експлуатацію | 2003 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 2х341,25 | |||
| Котельні агрегати | 2 Foster Wheeler | |||
| Турбіни | 2 парові Toshiba | |||
| Електрогенератори | Alstom | |||
| Встановлена електрична потужність | 682,5 МВт | |||
| Материнська компанія | Tanjong | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Порт-Саїд-Схід | ||||
 | ||||
31°2′41.1″ пн. ш. 29°39′36.5″ сх. д. / 31.044750° пн. ш. 29.660139° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Порт-Саїд-Схід — теплова електростанція на середземноморському узбережжі Єгипту, за два десятки кілометрів на південний схід від Суецького каналу та східної портової зони Порт-Саїду.
Введена в експлуатацію у 2003 році, станція стала останньою класичною конденсаційною електростанцією в країні. Вона обладнана двома паровими турбінами виробництва компанії Toshiba потужністю по 341 МВт.[1]
Проект реалізував французький енергетичний концерн GDF Suez за схемою BOOT (build-own-operate-transfer, будуй-володій-експлуатуй-передай). Можливо відзначити, що на початку 2000-х років таким чином спорудили ще дві електростанції — ТЕС Сіді-Крір 3, 4 та ТЕС Суец-Галф. Згодом їх усі викупила малайзійська компанія Tanjong.[2]
Станція, для охолодження якої використовується морська вода, здатна працювати на природному газі та нафтопродуктах, при цьому незадовго до її введення неподалік розпочалась розробка потужних офшорних газових родовищ у єгипетському секторі Середземного моря (Темсах, Ха'пі).
Примітки
- ↑ Port Said East Gas Thermal Power Plant Egypt - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 4 грудня 2017.
- ↑ Power Sector Financial Vulnerability Assessment Impact of the Credit Crisis on Investments in the Power Sector Arab Republic of Egypt (PDF).