Сільське поселення — один з типів муніципальних утворень в Росії, являє собою один або декілька об'єднаних загальною територією сільських[1] населених пунктів (селищ, сіл, станиць, сіл, хуторів, кишлаків, аулів та інших сільських населених пунктів), в яких місцеве самоврядування здійснюється населенням безпосередньо і (або) через виборні та інші органи місцевого самоврядування[2]. Сільське поселення входить до складу муніципального району.
Кількість
Станом на 2021 рік у складі Росії 16332 сільських поселень.
За даними Росстату на 1 січня 2014 року в Росії налічувалося 18 525 сільських поселень[3], на 1 січня 2013 року — 18 722[4], на 1 січня 2012 року — 18 883[5], на 1 січня 2011 року — 18 996[6], на 1 січня 2010 року — 19 591[7].
Примітки
- ↑ Бувають винятки: адміністративними центрами ряду сільських поселень є селища міського типу.
- ↑ Федеральний закон Російської Федерації від 6 жовтня 2003 року № 131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації»
- ↑ Росстат. Розподіл муніципальних установ за типами муніципальних утворень на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Росстат. Розподіл муніципальних установ за типами муніципальних утворень на 1 січня 2013 року. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Росстат. Розподіл муніципальних установ за типами муніципальних утворень на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Росстат. Розподіл муніципальних установ за типами муніципальних утворень на 1 січня 2011 року. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2016.
- ↑ Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)