| Тіберій Сільваші | ||||
|---|---|---|---|---|
| Tiberiy Szilvashi | ||||
| Народження | 13 червня 1947 (77 років) Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | Інсталяція[d] | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут | |||
| Діяльність | абстракціоніст, рисувальник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Тібе́рій Йосипович Сільваші́ (народився 13 червня 1947 у м. Мукачево, Закарпатська обл., СРСР) — український художник-абстракціоніст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Картини Сільваші зберігаються у музеях [джерело?] Мюнхена, Відня, Нью-Джерсі, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода, Києва, у зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, а також у приватних колекціях в Європі та США. Живе і працює в Києві. Представник Нової хвилі.
Життєпис
У 1962—66 роках навчався у республіканській художній школі імені Т. Шевченка у Києві. З 1965 по 1972 роки навчався у Київському державному художньому інституті. З 1978 року — член спілки художників України.
З 1988-1992р. був членом управління спілки художників.
Захопився абстрактним мистецтвом, але в радянскі часи не міг виставляти ці «формалістичні» твори, які деякий не охоче брали на офіційні виставки. «..Є живописці, які живуть у потоці кольору й «прислуховуються» до нього. Так от, я - живописець, який не малює, а «вирощує» живопис»[1].
У 1992 році - один із засновників мистецької груп «Паркомуна» і «Живописний заповідник», теоретик «кольоропису».[джерело?]
У 1995 отримав нагороду "Художник року" та стипендію від муніципалітету Мюнхена.
Був куратором для проєктів "Ненаративність" (1996 р.) та "Бієнале нефігуративного живопису" (1998 р.) на міжнародному артфестивалі.
Є членом групи "Альянс22" .
Перша виставка відбулася в 1993 році в Тулузі, Франція. Мав близько 40 персональних виставок.
Був членом журі студентського конкурсу "Срібний мольберт" (2016р.)
Мистецтво
Займався також розробкою теорії сучасного мистецтва є автором текстів та есе. Намагався розсунути межі картини (прості картина і глядач це і є витвір мистцецтва).
Співпраця:
- «Щербенко АРТ-Центр»
- «Ya Gallery» Павла Гудімова (Київ)
- «Diehl Gallery» (Берлін)
- «Theca Gallery» (Мілан)[2]
Відзнаки
- Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року за інсталяцію «Крила»[3].
Примітки
- ↑ Тіберій Сільваші. Реальність.//К.:Артбук.2017,ст.41. ISBN 978-966-15-45-32-7
- ↑ Сільваші Тіберій. zakarpat.brovdi.art (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 березня 2022.