Сурхандар'їнський вілоят (Сурхандар'їнська область) | |||||
---|---|---|---|---|---|
Samarqand viloyati | |||||
| |||||
Адміністративний центр | Термез | ||||
Країна | Узбекистан | ||||
| |||||
Офіційна мова | узбецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 676 000 | ||||
- густота | 81 чол./км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 20 800 км² км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 535 м | ||||
- мінімальна | 535 м | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Дата заснування | 6 березня 1941 | ||||
Губернатор | Q106584062? | ||||
Вебсайт | surxon.gov.uz | ||||
Код ISO 3166-2 | UZ-SU | ||||
| |||||
|
Сурхандар'ї́нська о́бласть (узб. Surxondaryo viloyati) — найпівденніша область (вілоят) Узбекистану. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном та Афганістаном. Адміністративний центр — місто Термез.
Центральна і південна частини області є рівнинними. На півночі розташований Гіссарський хребет, на заході і північному заході розташовані його відроги - гори Байсунтау (4425 м) і Кугітангтау (3139 м), на Сході розташовується хребет Бабатаї (до 2290 м ), на півдні - долина річки Амудар'ї.
Клімат - від сухого пустельного на півдні, до субтропічного на півночі (р. Узун). Середня температура січня становить +3 °, липня +30 ° С. На рівнинах кількість опадів коливається від 130 мм до 360 мм на рік, в передгірських районах - від 440 мм до 620 мм.
Є запаси нафти, газу, вугілля, солі, гіпс а й інших корисних копалин.
Населення (2005) налічує близько 1 676 тис. осіб. Етнічний склад у Сурхандарьо виражений представниками різних національностей, в тому числі узбеки, таджики, росіяни, татари, корейці, афганці, та інші . У Сурхандар'їнській області проживають таджики чотирьох різних кланів: Панджобські (Панжобі), Дарбандські (Дарбанді), Сайробські (Сайробі) і Байсунські (Бойсуні).
Основу економіки області складає агропромисловий комплекс. Вирощуються тонковолокнисті сорти бавовнику.
Діють 26 великих промислових підприємств. Провідними галузями промисловості Сурхандар'їнської області є легка і харчова промисловість. Значне місце займає гірничодобувна промисловість: близько Хаудага, Учкизила, Ляльмікара і Кокайди діють нафтові і газові промисли.
Область розділена на 13 адміністративних районів (туманів):
- Алтинсайський — сел. Карлук
- Ангорський — сел. Ангор
- Байсунський — м. Байсун
- Денауський — м. Денау
- Джаркурганський — м. Джаркурган
- Кизирикський — сел. Сарик
- Кумкурганський — м. Кумкурган
- Музрабатський — сел. Халкабад
- Саріасійський — сел. Саріасія
- Термезський — сел. Учкизил
- Узунський — сел. Узун
- Шерабадський — м. Шерабад
- Шурчинський — м. Шурчі
- Кадиров Абді (194.3 — 1945)
- Ашуров Умар (1945 — 194.8)
- Артиков Раббім Зіяйович (194.9 — 1950)
- Бердиєв Аллаберди (1950 — 1954)
- Якубджанов Касимджан (1957 — 1959)
- Таїров Абдулхай (січень 1960 — 1960)
- Гулямов Манап (1960 — 1961)
- Усманов Саїдмахмуд Ногманович (1961 — 1962)
- Умаров Мансур (196.3 — 1970)
- Карімов Абдувахід Карімович (1970 — 1974)
- Насреддінов Гафур (1974 — 1978)
- Турапов Нармумін (1978 — лютий 1984)
- Ергашев Рузі Саманович (1984 — 1987)
- Бердиєв Хакім Ешбайович (1987 — грудень 1989)
- Менглієв Тілла (грудень 1989 — 1991)
- Бердиєв Хакім Ешбайович (березень 1990 — лютий 1992)
- Саїдов Маджит (1943 — 1945)
- Джурабаєв Мурат Надирович (1945 — 1952)
- Хакімов Аріф (1952 — липень 1961)
- Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович (липень 1961 — грудень 1962)
- Шамсудінов Фахредін Шамсудінович (грудень 1962 — квітень 1965)
- Мурадов Нуритдін Мурадович (квітень 1965 — 16 серпня 1974)
- Карімов Абдувахід Карімович (1974 — лютий 1977)
- Карімов Абдухалік Карімович (лютий 1977 — 3 серпня 1985)
- Мамарасулов Саліджан (3 серпня 1985 — 2 грудня 1989)
- Бердиєв Хакім Ешбайович (2 грудня 1989 — 14 вересня 1991)
- Бердиєв Хакім Ешбайович (24 лютого 1992 — 15 квітня 1993)
- Норалієв Джура Норалійович (15 квітня 1993 — 24 березня 2000)
- Алімджанов Бахтіяр Мамажонович (2000 — 2001)
- Кодіров Ташмірзо Уракович (21 лютого 2001 — 1 червня 2004)
- Ешмуратов Абдулхакім Хушбокович (1 червня 2004 — 25 березня 2008)
- Джураєв Турапжон Ікрамович (25 березня 2008 — грудень 2011)
- Чорієв Нормумін Аманович (в.о. грудень 2011 — 15 червня 2012, 15 червня 2012 — 19 грудня 2013)
- Мамараїмов Тожимурод Нормуродович (8 січня 2015 — 16 грудня 2016)
- Турдимов Еркінжон Окбутайович (16 грудня 2016 — липень 2018)
- Пулатов Баходір Бахтіярович (в.о. 12 липня 2018 — 1 квітня 2019)
- Боболов Тура Абдійович (в.о. з 1 квітня 2019 — )