Головна енергетична установка, також Суднова енергетична установка — комплекс машин, механізмів, теплообмінних апаратів, джерел енергії, пристроїв і трубопроводів та інших систем — призначених для забезпечення руху судна, а також постачання енергією різних його механізмів.

До складу енергетичної установки входять:

• ГЕУ — головна енергетична установка (що призводить судно до руху) — поділяється на:
  • головний двигун,
  • судновий рушій (колеса, гвинт тощо),
  • валопровід.
• Допоміжні механізми — для забезпечення судна електроенергією, парою (для побутових потреб або очищення танків), опріснення водою і ін.

До рушіїв відносяться гребний гвинт і гребне колесо. В ролі суднових енергетичних установок використовуються, як правило, парові машини і турбіни, газові турбіни і двигуни внутрішнього згоряння, в основному дизельні. На великих і потужних спеціалізованих суднах типу авіаносці, криголамів і підводних човнів часто застосовуються атомні енергетичні установки.

• Кіль (кораблебудування)
• Водотрубний котел
• Машинне відділення
• Котельне відділення
• Триколекторний паровий котел

• СУДОВЫЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ И ДВИЖИТЕЛИ [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Машинное отделение и топливные бункера [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Судовые энергетические установки [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головна енергетична установка

• Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник^{[недоступне посилання з квітня 2019]} / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
• Барабанов Н. В. Конструкция корпуса морских судов. — Л.: Судостроение, 1981. — 259 с. (рос.)
• Морской Энциклопедический Словарь. — Л.: Судостроение, 1991. — ISBN 5-7355-0280-8 (рос.)