Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Листопад 2023)

Суде́тські ні́мці або судетонімці (нім. Sudetendeutsche, чеськ. sudetští Němci, Sudetoněmci, Sudeťáci) — етнографічна група німців, що до 1945 компактно проживала в північних і північно-західних регіонах Чехії (переважно в горах Судети, але не лише). Цей термін в 1920-і 1930-і роки також застосовувався низкою політиків як загальний ярлик для всіх німців у межах Богемії, Моравії і Чеської Сілезії.

Найскладнішою національною проблемою у міжвоєнний період — проблемою, яка відіграла ключову роль у знищенні демократичної Чехословаччини — була проблема судетських німців, які проживали здебільшого у Судетській області (Sudetenland).

У Чехословаччині мешкало понад 3,5 мільйони етнічних німців, які становили близько 23 відсотків населення республіки.

У Судетах (англ. Sudetenland) були розташовані величезні хімічні заводи та ліґнітові шахти, а також склозаводи, текстильні, та порцелянові заводи. На заході солідний німецький трикутник (Егерланд) оточував Хеб і був найактивніший у пан-німецькому націоналізмі. Чеський Ліс (чеськ. Český Les, нім. Böhmischer Wald) тягнувся вздовж кордону з Баварією до бідних землеробських країв південної Богемії.

Моравія містила плямки «замкненої» німецької території на півночі та півдні. Характернішими були німецькі «мовні острівці» — міста, населені значними німецькими меншинами, але оточені чехами. Крайній німецький націоналізм ніколи не був типовим для цього регіону. Німецький націоналізм у вугілевидобувному регіоні південної Силезії (де 40,5 % складали німці) стримувався там побоюваннями щодо конкуренції з боку промисловості Німеччини.

Не всі етнічні німці мешкали в ізольованих та чітко визначених районах компактного проживання — в силу історичного розвитку чеське та німецьке населення були змішані в багатьох місцях, і принаймні часткове знання другої мови було цілковито звичним явищем.

Від другої половини 19-го століття чехи та німці створили окремі культурні, освітні, політичні та економічні інституції, які обидвома сторонами трималися в ізоляції одна від одної. Ця сепарація тривала аж до кінця Другої світової війни.

Рання політика уряду Чехо-Словаччини, спрямована на виправлення соціальної несправедливості та здійснення помірного перерозподілу багатств, вплинула на німецьке населення більше ніж на інших громадян. У 1919 уряд конфіскував 1/5 банківських внесків кожного громадянина у паперовій валюті. Найбільше це на собі відчули ті німці, які були найбагатшими на Чеських землях. Акт Контролю за землею приніс із собою експропріацію обширних маєтків, багато з яких до тих часів належали німецькій шляхті чи великим землевласникам. Землю роздавали головно чеським селянам, часто безземельним, котрі складали більшість землеробського населення. Станом на січень 1937-го лише 4,5 % усієї розподіленої землі отримали судетські німці, чиї протести виражалися у нескінченних зверненнях.

(далі не перекладено)

• Судетська область
• Окупація Судетів
• Протекторат Богемії і Моравії
• Добровольчий корпус судетських німців