Інкунабула
Досліджується в	incunabula studiesd
Місце створення	Європа
Інкунабула у Вікісховищі

Інкуна́була (лат. incunabula — колиска, початок) — книжка, памфлет або односторонній відтиск, видрукований (а не переписаний вручну) в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їхній наклад був у межах 100–300 примірників.

Найдавнішою з відомих друкованих книг українського автора вважають «Прогностичну оцінку поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв и медицини славетного Болонського університету» (Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis atrium et medicine doctoris)^[1].

Інкунабули дуже схожі до рукописних книг як шрифтовим оформленням, так і зовнішніми характеристиками. Першодрукарі у всьому наслідували рукописи, адже не мали інших зразків. На перших друкованих книгах не позначалось ні року, ні місця друку, ні друкарні.

З XVII століття початок витоку «інкунабулознавства» — дисципліна, що вивчала первістки друкарського верстату — інкунабули, або видання XV столітя.^[2]

Термін вперше застосований Бернардом фон Малінкродтом з Мюнстера у 1639 році у памфлеті «De ortu et progressu artis typographicae» («Розвиток прогресу типографського мистецтва») і закріпився у XVIII столітті.

Інкунабули поділяють на два типи: ксилографічні та типографські. Типографським способом друку була виконана Біблія Гутенберга. Деякі автори вважають інкунабулами видання, виконані винятково типографським способом.

Більшість видань були латинською мовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабул були вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабули без абзаців.

У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck», скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Німецькі інкунабули описані в рамках проєкту «Sammlung Deutscher Drucke». Також має значення каталог інкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue»^[3] Британської бібліотеки.

18 мов, якими друкувалися інкунабули в порядку спадання кількості: латинська, німецька, італійська, французька, голландська, іспанська, англійська, іврит, каталонська, чеська, грецька, церковнослов’янська, португальська, шведська, бретонська, данська, фризька та Сардинська.

За своїми особливостями інкунабули відрізняють від наступних видань. Насамперед це особливий папір ручного виробництва з ганчір'яної сировини. Цей папір особливо цупкий і відрізняється від паперу пізніших сортів. Особливістю інкунабул є також те, що першодрукарі намагалися якомога точніше відтворити в друкованих книгах зовнішність книжок рукописних. Інкунабули часто не мають титульного аркуша (як і в рукописних книгах). Вихідні відомості в книзі розміщували в кінці тексту книги — в колофоні.

У тексті інкунабул відсутній поділ на абзаци. З нових рядків починалися лише розділи, а в середині розділу текст був суцільним. Заголовки і орнаментальну частину тривалий час відтворювали вручну. Ініціали та прикраси на берегах додавалися після друку художниками-ілюмінаторами. Шрифти кожного з друкарів мають індивідуальний характер. Загально поширеним був готичний малюнок шрифту. В кінці 60-х років XV століття в Італії виник шрифт антиква, який був зручніший для латиниці. В інкунабулах представлені також кириличний, глаголичний, грецький, єврейський шрифти.

Друкували інкунабули насиченою чорною фарбою. Заголовні літери та окремі слова, з яких починалися важливі для змісту речення, позначалися додатково червоною чи синьою фарбою. Формат книжок був переважно великий, на аркуш паперу (in folio; звідси фоліант). Береги книжок були обов'язково широкі. Зазвичай книги виготовляли без оправ, оскільки передбачалося, що кожен власник замовить палітурку для свого примірника за власним уподобанням і фінансовими можливостями.

Наклад інкунабул спочатку був від 100 до 300 примірників, у кінці XV сторіччя — 1–2 тисячі примірників.

Найбільшими зібраннями інкунабул володіють такі бібліотеки:

• Баварська державна бібліотека (18 550)^[4]
• Британська бібліотека (12 500)^[5]
• Французька національна бібліотека (12 000)^[6]
• Ватиканська бібліотека (8 000)^[7]
• Австрійська національна бібліотека (8 000)^[8]
• Вюртемберзька земельна бібліотека (7 084)^[9]
• Російська національна бібліотека (7 000)
• Бібліотека Бодлеяна (5 623)^[10]
• Бібліотека Конгресу США (5 600 прим., 3797 назв)^{[11] [12]}
• Російська державна бібліотека (5 300)
• Гантінгтонська бібліотека (5 000)
• Бібліотека герцога Августа (5 000)
• Бібліотека Кембриджського університету (4 650)^[13]
• Національна бібліотека Вітторіо Емануеле III в Неаполі (4563)^[14]
• Бібліотека Джона Райландса (4 500)
• Державна бібліотека в Берліні (4 442)^[15]
• Королівська бібліотека Данії (4425)^[16]
• Клементінум, Прага (4200)^[17]
• Національна центральна бібліотека Флоренції (4000)^[18]
• Бібліотека Альбертіна (3700)^[19]
• Бібліотека Ягеллонського університету (3666)^[20]
• Бібліотека Гарвардського університету (3 600)
• Нижньосаксонська земельна й університетська бібліотека (Геттінген) (3100)^[21]
• Національна бібліотека Іспанії (3100)^[22]
• Бібліотека Мазаріні (2 370)
• Національна бібліотека святого Марка (2 283)
• Амброзіанська бібліотека (2 100)
• Страсбурзька національна й університетська бібліотека (2 098)^[23]
• Морганівська бібліотека (бл. 2 000)
• Римська національна центральна бібліотека (2 000)^[24]
• Королівська бібліотека Нідерландів (2 000)
• Угорська національна бібліотека (1 814)
• Гайдельберзька університетська бібліотека (1 800)
• Сент-Гальська монастирська бібліотека (1 650)
• Туринська національна університетська бібліотека (1 600)^[25]
• Національна бібліотека Португалії, Лісабон (1 597)^[26]
• Падуанська університетська бібліотека, Падуя (1 583)^[27]
• Бібліотека Святої Женев'єви, Париж (1 450)^[28]
• Художній музей Волтерс (1,250)^[29]
• Коледж Брін Мар (1 214)
• Ліонська міська бібліотека, Ліон (1 200)^[30]
• Бібліотека Коломбіна, Севілья (1 194)^[31]
• Бібліотека Іллінойського університету (1 130)^[32]
• Університетська бібліотека Глазго (більше 1000)^[33]
• Брідвельська бібліотека, Даллас (більше 1 000)^[34]
• Ньюберійська бібліотека (1 000)
• Безансонська міська бібліотека (бл. 1 000)
• Гантінгтонська бібліотека (Каліфорнія) (827)^[35]
• Філадельфійська вільна бібліотека (більше 800)
• Бібліотека Принстонського університету (750) (разом з Шейдеською бібліотекою)
• Бібліотека Лейденського університету (700)
• Гренобльська міська бібліотека, Гренобль (654)
• Медіатека Чеккано, Авіньйон (624)^[36]
• Гуманістична бібліотека (Селеста) (550)^[37]
• Медіатека В'єй-Іль (Агено) (541)^[38]
• Бібліотека Сарагоського університету, Сарагоса (405)^[39]

В Україні зібрання інкунабул мають (список є неповним):

• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (524)
• Одеська національна наукова бібліотека (52)
• Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України (49)
• Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка (49)
• Наукова бібліотека Ужгородського національного університету (32)
• Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (18)
• Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка (8)
• Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (5)
• Наукова бібліотека імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1)
• Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва (1)^[40]
• Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (?)

• Шамрай М. А. Першодруки, інкунабули [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 173. — ISBN 978-966-00-1142-7.

• Severin Costen ; Reimar Walter Fuchs, Der Buchdruck im 15. Jahrhundert : Eine Bibliographie herausgegeben von S. Costen und R. W. Fuchs, A. Hiersemann, 1988–1994, 988 p. (ISBN 3-7772-8812-8)
• F. Geldner, Die Deutschen Inkunabelndrucker : Ein Handbuch des Deutschen Buchdrucker des XV. Jahrhunderts nach Druckorten, Stuttgart, 1968–1970.
• Marie-Louis Polain, Marque des imprimeurs et libraires en France au XVe siècle, Paris, 1926.

• Ludwig Hain, Repertorium bibliographicum, in quo libri omnes ab arte typographica inventa usque ad annum MD typis expressi ordine alphabetico vel simpliciter enumerantur vel adcuratius recensentur, Paris / Stuttgart, 1826–1838. Voir sur Gallica [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.], une édition de 1925 : vol.1-1 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.], vol.2-1 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.], vol.2-2 [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Walter Arthur Copinger, Supplement to Hains's Repertorium bibliographicum, London, 1895–1902
• Dietrich Reichling, Appendices ad Hainii-Copingeri Repertorium bibliographicum : additiones et emendationes, 6 fasc., München, 1905–1914.
• Catalogue des incunables de la bibliothèque de Toulouse rédigé par le Dr. Desbarreaux-Bernard, Toulouse, Privat, 1878.
• Catalogue of Books printed in the XVth century, now in the British Museum, Londres, 1908.
• Catalogue des incunables de la Bibliothèque nationale [puis de la Bibliothèque nationale de France], BnF, Paris, 1981.
• Catalogues régionaux des incunables de bibliothèques publiques de France, Société des bibliophiles de Guyenne, Bordeaux, puis Bibliothèque nationale [de France], Paris, 1979.
• G. Sajo et E. Soltesz, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis publicis Hungariae asservantur, Budapest, 1970.
• M. Bohonos, A. Kawecka-Gryczowa et E. Szandorowska, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis Poloniae asservantur, Варшава, Краків, 1970.
• Incunabula in Dutch libraries : a census of fifteenth-century printed books in Dutch public collections, Nieuwkoop, 1983, 2 vol.
• F. R. Goff, Incunabula in American libraries : A third census of the XVth century books recorded in North American collections, New York, 1973.
• Indice generale degli incunaboli delle biblioteche d'Italia a cura del Centro nazionale d'informazioni bibliografiche, Rome, 1943–1981, 6 vol.
• Bibliothecae Apostolicae Vaticanae Incunabula, Biblioteca Apostolica Vaticana, Vatican, 1997, 4 vol. ISBN 88-210-0676-X

• Каталог інкунабул / Укл. Б. Зданевич. — К. : Наукова думка, 1974. — 252 с.
• Запаско Я.П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1983. – 175 с.
• Шовкопляс І. Г. Книжкові фонди Центральної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського Академії наук УРСР: Короткий огляд . — К., 1989. — С. 53–55, 75–77.
• Бирюк Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР // Архіви України. — 1965. — № 5. — С. 73–79.
• Рева Л. Г. Видання Швайпольта Фіоля у фондах відділу стародруків та рідкісних видань ЦНБ // Бібліотечний вісник. — 1994. — № 3. — С. 20–21.
• Бондар Н. Першодруки НБУВ // Бібліотечний вісник. — 1999. — № 1. — С. 23–29.
• Соколов В. Західноєвропейські видання з астрономії XV ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (історико-книгознавчий аналіз) // Вісник книжкової палати. — 2001. — № 4. — С. 23–27.
• Бондар Н. П. Найдавніші інкунабули Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (у контексті висвітлення гутенбергівської тематики) // Наукові праці НБУВ . — К., 2003. — Вип. 10. — С. 98–136.
• Ковальчук Г. Борис Зданевич і його відкриття Provinciale Romanum // Наукові праці НБУВ. — К., 2003. — Вип. 10. — С. 67–82.
• Швець Н. Зведений каталог інкунабул, що зберігаються у бібліотеках та музеях Львова. — 2002 (рукопис).
• Бібліотека Унівської Свято-Успенської Лаври: стародруки, рідкісні видання і рускописи : каталог / Укр. католицький ун-т, Ін-т церков. музики, Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу ; уклад. Юрій Ясіновський. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2017. – 294 с. : іл.
• Швець Н. Примірник Краківського бревіарію 1498 р. у НБ ЛУ // Зб. праць РРК, С. 41–62; НБ ЛНУ рук. 255 IV; Архів бібліотеки ф. 31, оп. 4, 226, 400/1.
• Фаас, І. Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки м. Одеси (Матеріали до зводного каталогу інкунабул бібліотек України) / І. Я. Фаас . — Одеса : Центральна наукова б-ка, 1927 . — 26 с. — (Праці Центральної наукової бібліотеки). — Бібліогр. в підряд. приміт.
• Інкунабули (першодруки) Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecac Universitatis Leopoliensis: catalogus / Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; [уклав Ф. П. Максименко: передмова — Ф. П. Максименко; упорядники М. Ільків-Свидницький, В. Кметь; вступна стаття — М. Ільків-Свидницький, В. Кметь;]. — [Видання 2-ге розширене та доповнене]. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 122 с., іл. — Анотована бібліографія: с. 97–114. — До 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Козицький А. Енциклопедія Львова. Том 2. — 2008. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.

• Кватроченто
• Відродження
• Книгодрукування
• Буквиця (типографія)
• Манускрипт
• Палеографія
• ТЕІ (ініціатива кодування тексту)

• Інкунабули [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 543. — 1000 екз.
• Інкунабула // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 422.
• 429/mode/1up?view=theater Першодрук; Стародрук // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 209; 429.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Incunabula

• Incunabula Short Title Catalogue [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]