| Калідон (Спіналонга) | ||||
|---|---|---|---|---|
| Σπιναλόγκα | ||||
 Панорама острова Спіналонга | ||||
Карта  | ||||
| Острів Спіналонга на мапі Греції | ||||
| Географія | ||||
| 35°17′51″ пн. ш. 25°44′17″ сх. д. / 35.29750° пн. ш. 25.73806° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Середземне море | |||
| Акваторія | Егейське море  | |||
| Група островів | Kalydond | |||
| Площа | 0,085 км² | |||
| Довжина | 0,44 км | |||
| Ширина | 0,25 км | |||
| Найвища точка | 54 м | |||
| Країна | ||||
 Греція | ||||
| Адм. одиниця | Commune of Elountad | |||
| Населення | Безлюдний | |||
  Калідон (Спіналонга) Калідон (Спіналонга) (Греція) | ||||
 | ||||
 Спіналонга у Вікісховищі | ||||
Спіналонга (грец. Σπιναλόγκα), офіційна назва Калідон — острів у Середземному морі, розташований на схід від острова Крит, неподалік від селищ Плака та Елунда. Назва острова, Спіналонга є венеційською, що означає «довгий шип» і сягає корінням часів Венеційської окупації.
Походження назви
Згідно з венеційськими документами, назва острова походить з грецького виразу «STIN ELOUNDA» (що значить «до Елунди»). венеційці не зрозуміли вираз і просто переробили на їх власну мову SPINA (шип) LONGA (довгий). Дати таку назву острова венеційців надихнула така сама назва острова біля Венеції, котрий сьогодні зветься Джюдекка (Giudecca).
Історія
Венеційський картограф Вінченцо Коронеллі (італ. Vincenzo Coronelli) вказував на те, що Спіналонга не завжди був островом, і що він був зв'язаний з півостровом до якого прилягає. Він припускає що в 1526, венеційці відсікли частину півострова утворивши таким чином острів, який через свій новий стан став придатнішим для захисту гавані Стародавнього Олоуса.
Олоус і весь регіон, що прилягав до нього був спустошений в 7-му сторіччі через набіги арабських піратів. Олоус залишився незаселеним до середини 15-го сторіччя, коли венеційці почали видобуток солі в неглибоких і солоних водах затоки. Поступово регіон отримував комерційне значення і систематично заселявся. Цей факт у поєднанні з османською загрозою особливо після захоплення Константинополя в 1453, а також піратські набіги що тривали змусили венеційців укріпити острів.
В 1578 венеційці доручили інженеру Дженезе Брессані (італ. Genese Bressani) спланувати укріплення для острова. Він створив блокгаузи на найвищих точках півдня і півночі острова, також кільцеве укріплення уздовж узбережжя острова, що унеможливило ворожу висадку на острів. В 1579, Головний Наглядач Криту Лука Мічієль (Luca Michiel) заклав перший камінь укріплення. У 1854 венеційці зрозуміли, що берегове укріплення можна легко захопити атакуючи з пагорбів, що прилягають. Вирішивши посилити свій захист побудував нові укріплення на вершині пагорба. Таким чином венеційський вогонь мав більший радіус, зробивши цю неприступну фортецю однією з найважливіших в Середземноморському басейні.
В додаток, в 1579 венеційці побудували фортецю на Спіналонзі над руїнами акрополя. Вони утримували контроль над островом до 1715, коли Османська імперія захопила його під свій контроль.
Впродовж османської окупації Крита в 1669 тільки фортеці Грамвуса (Gramvousa), Суда (Souda) і Спіналонга залишилися у венеційських руках, і залишалися під їхнім контролем ще майже півстоліття. Багато християн знайшли захист в цих фортецях тікаючи від гонінь. В 1715 османи домовились із венеційцями і зайняли острів. В кінці османської окупації тут врятувались багато османських сімей, що боялися християнських репресій. В 1881 1112 османів сформували свою спільноту і надалі, в 1903, останній осман покинув острів.
Докладніше: Фортеця Спіналонга
Пізніше, з 1903 по 1957, острів використовувався як колонія прокажених. Цікаво, що це була одна з останніх таких колоній у Європі. Останній мешканець, священик, покинув острів в 1962. Він там знаходився для підтримки релігійної традиції Грецької православної церкви за яким, спалена людина має бути згадана через 40 днів, 6 місяців, 1, 3 і 5 років після смерті.
Спіналонга сьогодні
Зараз, незаселений острів — одна з найбільших туристичних цікавинок Криту. На додаток до недіючої колонії прокажених і фортеці, Спіналонга відома своїми маленькими гальковими пляжами. Острова можна легко дістатися з Елунди та Айос-Ніколаоса. Туристичні човни вирушають з обох міст щоденно. На Спіналонзі немає житла, тож всі тури тривають кілька годин. Подорож лодкою з Елунди триває п'ятнадцять хвилин, а з Айос-Ніколаос — приблизно годину.
Книга «Острів проклятих» Віктора Зорби видана, в тому числі на DVD[1]. Вона описує правдиву історію колонії прокажених і через те, що автор був знайомий з останнім губернатором колонії, в книжці багато ексклюзивних фото і історій часів германської окупації.
Роман «Острів» Вікторії Хіслоп розказує фантастичну історію сім'ї, пов'язаної із колонією прокажених. Свого часу книжка стала бестселером в Англії. 2010 року грецький телеканал Mega TV та режисер Тодоріс Пападулакіс зняли багатосерійну стрічку за романом Хіслоп[2].
Див. також.
Примітки
- ↑ NEW: E-BOOK AND PHOTOALBUM. Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Spinalonga: The island no one wants to remember…. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 14 жовтня 2010.