Справа Української військової організації 1933 року — політична справа, сфабрикована Державним політичним управлінням УСРР. Стверджувалося, що «УВО» нібито планувала повстання проти комуністичного режиму в Україні, координуючи свої дії з реальною закордонною «УВО» під проводом Євгена Коновальця.

Показового процесу у справі не було, хоча до числа обвинувачених додавали так званих учасників упродовж 1933—1934 років. Серед тих, кому інкримінували участь в «УВО», опинилися Матвій Яворський, Михайло Грушевський, Лесь Курбас. Навіть у 1937 тривали арешти за участь в «УВО». Більшість обвинувачених у цій справі загинули в ході репресій. До того ж багатьох із них «прив'язали», окрім «УВО», до інших справ, обвинуватили в участі в інших «організаціях» чи «заколотах». Керівником «УВО» оголосили Олександра Шумського, якому завдяки твердій поведінці та послідовності у викритті дій так званого слідства вдалося відкинути безглузді обвинувачення (хоча після 11 років заслання, в 1946, він був убитий працівниками МДБ СРСР). Особи, обвинувачені в участі в «УВО», офіційно реабілітовані в 1950-ті роки, переважно посмертно.

Усього за цей період у належності до «УВО» обвинувачено 148 осіб. Серед них чимало літераторів, діячів Комуністичної партії Західної України, науковців і викладачів, працівників радянських установ.

• Борис Антоненко-Давидович
• Андріан Бабюк (Мирослав Ірчан)
• Остап Вишня
• Олесь Досвітній
• Дмитро Загул
• А. Карабут,
• Михайло Качанюк
• Михайло Козоріс
• Сергій Пилипенко
• Олекса Слісаренко
• Михайло Яловий

• Григорій Іваненко
• Павло Ладан
• Йосип Крілик
• К. Максимович
• Іван Тур-Запаринюк
• Роман Турянський (Кузьма)
• Микола Ерстенюк

• Василь Гоца, директор Житомирського інституту народної освіти
• Євген Черняк, директор Інституту історії української культури в Харкові
• В. Борщевський, доцент Одеського університету
• В. Бучура, науковий співробітник Харківського географічного інституту
• Д. Вахняк, професор Інституту червоної професури у Харкові
• Іван Врона, ректор Київського художнього інституту
• Василь Десняк, науковець
• П. Задерей, співробітник Харківського автодорожнього інституту
• О.Іванчевський, викладач німецької мови в Харківському електротехнікумі
• Сергій Канюк, директор Центральної наукової бібліотеки у Харкові
• Франц Кондрацький, завідувач кафедри Дніпропетрівського інституту інженерів транспорту
• М.Кузняк, проф. Маріупольського пед. інституту
• О. Огар, науковець
• Олександр Осіюк^[1], співробітник Київського енергетичного інституту
• Д. Рудик, викладач Київського зоотехнічного інституту
• Степан Рудницький, академік ВУАН
• В. Фарило, науковець
• Микола Христовий, науковий співробітник ВУАН
• Ілля Цьокан, професор
• Олексій Яворський, науковий співробітник

• Олександр Бадан-Яворенко, професор
• Климентій Коник, керівник сектору планування Держплану УСРР
• В. Олійник, помічник секретаря ЦК КП(б)У
• Юліан Бачинський, співробітник «Української радянської енциклопедії»
• М. Грицай, директор харківського видавництва «Молодий більшовик»
• С. Попович, літредактор Партвидаву ЦК КП(б)У
• Ф. Приступа, референт Наркомосу УСРР
• Василь Сірко, секретар Криворізького міськкому КП(б)У
• П. Сидоров, робітник Харківського паровозного заводу
• Д. Фідек, директор Білоцерківської МТС
• П. Журавель, референт «Укрзерноцентру»
• М. Заєць, директор комунального банку у місті Артемівськ Донецької області
• Д. Клименко начальник ветеринарного управління Київоблздраву
• С. Копач-Холодний, інспектор Головліту
• Фавст Лопатинський, сценарист Київ. кіностудії
• Федір Малицький, редактор «Сільгоспвидаву»
• Ю. Михайлов, художник, киянин
• Степан Наварський-Еленюк, зав. відділу інформації газ. «Комсомолець України»
• М. Панасюк, скульптор
• П. Поліщук, студент Харківського ін-ту механізації та електрифікації сільс. госп-ва
• В. Сенчина, лікар санаторію «Паризька Комуна» в м. Ялта
• О. Сорочан, журналіст
• І. Терещенко, вчитель
• М. Терлецький студент Харківського університету

• Шаповал Ю. І. «Української військової організації» справа 1933 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainskoi_protses_1933 (останній перегляд: 28.08.2022)