| Сплітсько-Далматинська жупанія Splitsko-dalmatinska županija |
|||
|---|---|---|---|
| — жупанія — | |||
|
|||
| Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43° пн. ш. 17° сх. д. | |||
| Адміністративний центр | Спліт | ||
| Уряд | |||
| - Жупан | Анте Санадер (ХДС) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 4534 км² | ||
| Населення (2001) [1] | |||
| - Усього | 463 676 | ||
| - Густота | 102,3/км² | ||
| Area code | 021 | ||
| Код ISO 3166 | HR-17 | ||
| Вебсайт: http://www.dalmacija.hr/ | |||
 |
|||
 | |||
Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.
Географія і клімат
Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Вис і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Книнською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.
Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетина (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).
На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.
Населення
Населення жупанії — 463 676 осіб[1]. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), за даними на 2001 рік[2].
Адміністративний поділ
Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.
Міста
| Місто | Кількість жителів |
|---|---|
| Спліт | 175 140 |
| Каштела* | 34 103 |
| Солін | 15 850 |
| Макарська | 13 381 |
| Синь | 11 468 |
| Трогір | 10 907 |
| Омиш | 6 565 |
| Імотський | 4 347 |
| Хвар | 3 672 |
| Супетар | 3 016 |
| Триль | 2 381 |
| Вргораць | 2 188 |
| Старі-Град | 1 906 |
| Вис | 1 776 |
| Комижа | 1 523 |
| Врлика | 959 |
* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Гомілиця (4075 жителів), Каштел-Камбеловаць (4505), Каштел-Лукшич (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучураць (6236) та Каштел-Штафілич (2650).
Громади
| Громада | Кількість жителів |
|---|---|
| Башка-Вода | 2924 |
| Бол | 1661 |
| Брела | 1771 |
| Циста-Прово | 3674 |
| Дицмо | 2657 |
| Дугий Рат | 7305 |
| Дугополє | 3120 |
| Градаць | 3615 |
| Хрваце | 4116 |
| Єлса | 3656 |
| Клис | 4367 |
| Лечевиця | 740 |
| Локвичиці | 1037 |
| Ловреч | 2500 |
| Марина | 4771 |
| Милна | 1100 |
| Муч | 4074 |
| Нережища | 868 |
| Округ | 2980 |
| Оток | 5782 |
| Подбаблє | 4904 |
| Подгора | 2884 |
| Подстрана | 7341 |
| Постира | 1553 |
| Пргомет | 797 |
| Приморський Долаць | 839 |
| Проложаць | 4510 |
| Пучища | 2224 |
| Руновичі | 2643 |
| Сеґет | 4904 |
| Селця | 1977 |
| Сучурай | 492 |
| Сутіван | 759 |
| Шестановаць | 2685 |
| Шолта | 1479 |
| Тучепі | 1763 |
| Задвар'є | 277 |
| Загвозд | 1642 |
| Зміявці | 2130 |
Визначні місця
У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:
- Історичний центр Спліта з Палацом Діоклетіана
- Історичний центр міста Трогір
- Старіградська рівнина на острові Хвар
У гірському масиві Біоково утворено природний парк.
Серед інших визначних пам'яток:
- «Синя печера» (хорв. Modra špilja) на острові Бішево
- Острів Брач і його найвища вершина Відова гора та пляж «Золотий ріг» біля міста Бол
- Курортна «Макарська рив'єра» та її центр Макарська
- Каньйон річки Цетина
- Озера Червоне озеро і Блакитне озеро
- Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач
Економіка і промисловість
У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.
Знамениті земляки
- Маріо Анчич (*1984) — хорватський тенісист
- Бланка Влашич (*1983) — хорватська легкоатлетка
- Горан Іванишевич (*1971) — югославський і хорватський тенісист
- Ігор Тудор (*1978) — хорватський футболіст
Примітки
- ↑ а б Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях [Архівовано 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- ↑ Населення за національністю, по містах і муніципалітетам [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
Посилання
- Офіційний сайт жупанії [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Туристичний портал Далмації
- Туристичний портал жупанії Спліт-Далмація
43°10′ пн. ш. 16°30′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.500° сх. д.
